Попри відверті погрози з боку Росії, а можливо і завдяки їм, Фінляндія вирішила нарешті долучитися до НАТО, почавши 15 травня 2022 р. формальну процедуру вступу до цього військового союзу. Більш того, деякі фінські військові почали відверто глузувати з росіян, пропонуючи їм «…приєднатися до 200 000 росіян, які вже перебувають у Фінляндії, закопані на кілька метрів під землю після вашої останньої спроби у 1939 році».

При цьому не можна сказати, що Фінляндія має таку вже велику армію. У мирний час Збройні сили Фінляндії мають усього 21 500 активного персоналу, який у разі війни збільшується до 280 000 за рахунок резервістів (у Фінляндії призовна система). Але фінляндська військова доктрина тотальної оборони не змінилася з часів маршала Маннергейма, який зміг три рази поспіль зупинити радянську навалу. У разі вторгнення воювати буде уся Фінляндія.

Підземний Гельсінкі – одна з причин, чому Фінляндія не боїться Росії

А для того, щоб мати безпечний тил, Фінляндія ще у 1960-х роках розбудувала розгалужену структуру громадських, промислових та військових сховищ, деякі з яких збудовані у цілісній гірській породі, та можуть витримати навіть ядерний вибух. Наприклад в одному лише Гельсінкі – 5 500 бомбосховищ, деякі з яких справжні гіганти. По усій країні більше ніж 50 000 бомбосховищ.

Повертаючись до Гельсінкі. Укриття столиці Фінляндії можуть надати прихисток понад 900 000 цивільним, і це при тому, що населення Гельсінкі усього 658 000 людей. У підземному місті є басейн, хокейний майданчик, картодром, дитячі майданчики, кафе, церкви та багато іншого. У мирний час тут працюють різні заклади та проводяться різноманітні урочисті події. Під час війни це місто під містом стане притулком для громадян.

Підземний Гельсінкі – одна з причин, чому Фінляндія не боїться Росії

Фінляндія має 1 287 кілометрів спільного кордону з РФ та давні претензії та образи з боку великодержавних шовіністів, які все ще не пробачили фінам принизливої «перемоги» 1939 та 1944 рр. Фіни теж добре пам’ятають ті війни.

Фінляндія вже потерпала від бомбардувань радянської авіації у 1939–1944 роках, тому зробила висновки і побудувала розгалужену мережу бомбосховищ. Про всяк випадок. Дуже розумний підхід, який після перемоги слід врахувати й Україні.