В ЄС узгодили попередні умови закону про цифрові послуги, який змусить технологічні компанії взяти на себе більшу відповідальність за контент, розміщений на їхніх платформах. За новими вимогами вони мають швидше видаляти нелегальний контент і товари, пояснювати користувачам і дослідникам, як працюють їх алгоритми, та більш жорстко реагувати на поширення дезінформації. За недотримання цих умов компаніям загрожують штрафи у розмірі до 6% від річного обороту.

«Акт оновить основоположні правила для всіх онлайн-сервісів у ЄС. Це дає практичне втілення принципу – що нелегально офлайн, має бути нелегальним онлайн. Що більше розмір онлайн-платформи, то більшу відповідальність вона несе», – говорить про це президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.

Остаточний текст закону ще не оприлюднили, та вже відомо, що до нього ввійдуть такі вимоги:

Заборона на таргетовану рекламу на основі релігії, сексуальної орієнтації чи етнічної приналежності. Неповнолітні також не можуть бути об’єктом таргетованої реклами.
Заборона на «темні патерни» – заплутані або оманливі користувацькі інтерфейси, які спонукають людей зробити певний вибір. У ЄС говорять, що скасувати підписку має бути так само просто, як підписатися.
Великі онлайн-платформи мають зробити прозорою для користувачів роботу алгоритмів рекомендацій. Наприклад, пояснити, як Facebook сортує новини у стрічці або як Netflix пропонує телешоу. Також користувачам мають запропонувати систему, «не засновану на профілюванні». У випадку з Instagram це може означати хронологічну стрічку.
Хостинги та онлайн-платформи повинні будуть чітко пояснити, чому вони видалили незаконний вміст і надати можливість це оскаржити. Закон не визначає, який саме вміст є незаконним і залишає це на розсуд окремих держав.
Найбільші онлайн-платформи повинні будуть передавати дослідникам ключові дані, щоб «мати краще розуміння, як розвиваються онлайн-ризики».
Маркетплейси повинні будуть зберігати основну інформацію про продавців на платформі, щоб відстежувати осіб, які продають нелегальні товари чи послуги.
Також великі платформи повинні будуть запровадити нові стратегії боротьби з дезінформацією під час криз. Це положення додали, зокрема, через вторгнення Росії в Україну.

Хоча закон поширюється лише на громадян ЄС, його дія буде відчутна і в інших країнах світу. Глобальні технологічні компанії можуть вирішити, що для них більш вигідно запровадити єдину стратегію для контролю за контентом та прийняти порівняно суворі правила ЄС за орієнтир.

Закон має зробити платформи відповідальними за ризики, які їхні послуги можуть нести для суспільства і громадян. Найбільше відповідальності лягає на великі компанії. Ті, хто мають понад 45 мільйонів користувачів – як Google чи Meta – перевірятимуться дуже ретельно. Ці технологічні компанії сильно лобіювали пом’якшення умов закону, особливо у тому, що стосується таргетованої реклами та алгоритмів

Загальні умови закону вже узгодили. За акт ще мають офіційно проголосувати, однак цей крок є радше формальним. Правила стають чинними через 15 місяців після голосування або з 1 січня 2024, залежно від того, що настане пізніше.