Дослідники Массачусетського технологічного інституту вирішили дізнатись, що відбувається з кремовою начинкою Oreo, коли печиво розділяють на дві половинки. Окрім цікавості, це допоможе їм розробити нові чорнила для 3D-друку.

Щоб дослідити печиво, науковці надрукували на 3D-принтері пристрій – Ореометр. Пристрій використовує гумові стрічки та монети, щоб контролювати момент сили, який застосовують до кожної сторони печива під час поділу. Додавання монети до однієї зі сторін обертає одну з двох камер і розділяє Oreo. 

Після тестування різних видів Oreo, науковці підтвердили те, що знає кожен американець віком від трьох років – зазвичай крем прилипає до однієї зі сторін, незалежно від виду Oreo. 

Вони також довели, що швидкість скручування має значення. Якщо намагатися розділити печиво швидко, для цього знадобиться більше зусиль. Цікаво, що крем розподілявся рівномірніше, коли використовували старіше печиво. 

Вчені припускають, що причина прилипання начинки до одного зі шматочків печива криється у процесі виробництва. 

«Відео виробництва демонструє, як викладають перший шматочок печива, потім витискають на нього кульку крему, і потім вкладають зверху другий шматочок. Очевидно, через цю невелику затримку крем краще прилипає до першого шматочка», – говорить Крістал Оуенс, кандидатка технічних наук у MIT.  

Статтю з дослідженням печива опублікували в журналі Physics of Fluids. Експеримент проводили у межах реології – науки про текучість і деформацію речовини. Дослідники визначили, що відповідно до того, як начинка реагує на навантаження, її можна класифікувати як м’яку – а не крихку жорстку або таку, що тягнеться. 

Вони також дізнались, що сила, яку потрібно докласти для деформації начинки, така ж, як для моцарели – і вдвічі більша, ніж для арахісового масла і крем-сиру. Дослідники припустили, що якби поверхня печива була більш шорсткою, вона могла б краще зчепитися з начинкою і крем рівномірніше б розподілявся по двох шматочках.

Дослідження мало також практичне значення. Рідини для 3D-друку одного із дослідників належать до того ж класу матеріалів, що й крем Oreo. 

«Це нове розуміння може допомогти краще розробити чорнило, коли я намагаюсь надрукувати гнучку електроніку з суспензії вуглецевих нанотрубок», – говорить науковець.