Попри те, що Китай витрачає десятки мільярдів доларів на розвиток внутрішнього напівпровідникового сектора, він не зможе наздогнати передових розробників у найближчі роки, впевнені аналітики з International Data Corporation. Через торговельну війну з США китайські компанії втратили доступ до ключових технологій з виробництва мікросхем і тепер змушені наздоганяти конкурентів власними силами. Результат — технологічний розрив у три-чотири покоління.

Відзначимо, що сучасні чипи виготовляються за допомогою літографії — процесу, під час якого складні та дорогі машини спрямовують вузькі промені світла на кремнієві пластини для створення “узорів”, що формують готові транзистори. Для ефективного використання цих машин та виготовлення найкращих мікросхем з найменшими транзисторами потрібно відповідне високотехнологічне обладнання та ПЗ. Раніше китайські вендори покладалися на закордонні патенти у цій сфері, але після загострення політичних відносин між США та Китаєм американські регулятори за допомогою санкцій змусили КНР відмовитись від чужих рішень.

Торгова війна призвела до того, що напівпровідниковий сектор Китаю відкотився на кілька років назад. Найбільші компанії, включаючи Huawei, SMIC та Tencent, спочатку використали резервні запаси, а потім перемикнулися на власні технології — суттєво менш досконалі. Влада Китаю, своєю чергою, ініціювала кілька фінансових програм для підтримки галузі, проте істотних змін це наразі не принесло, оскільки місцевим виробникам не вистачає технологічності, а не кількості заводів.

«Я продовжую вважати, що Китай на три або чотири покоління відстає від тих компаній, які визнаються провідними в галузі», – заявив в інтерв’ю CNBC Маріо Моралес, віце-президент IDC по допоміжним технологіям та напівпровідникам.

Він додає, що сьогодні найбільш сучасні мікросхеми з транзисторами розміром 16-нм, 14-нм та менше надходять з Тайваню, Південної Кореї та США. Це говорить про те, що Китай, як і раніше, має у своєму розпорядженні виключно застарілі технології та не здатен конкурувати на передовій глобального ринку.

Втім, водночас Моралес зазначає, що відставання не означає, що Китай не має перспектив у технологічному секторі. У цьому питанні, вважають в IDC, важливо вибрати правильну стратегію. Замість погоні за найбільш ефективними чипами, китайські виробники можуть зосередитися на менш продуктивних, але все ще потрібних 28-нм процесорах, які продовжують використовуватися в автомобілебудуванні та при виробництві різноманітної споживчої електроніки. Такі мікросхеми, як і раніше, відіграють важливу роль у всьому ланцюжку постачання і, як наслідок, здатні забезпечити економіку КНР значними доходами.

«Саме тут можна побачити, як частина китайської екосистеми процвітатає і росте, займаючи свою частку ринку. Водночас, Китаю знадобиться час, можливо, більше десяти років, перш ніж вони дійсно зможуть стати більш конкурентоспроможними на технологічній межі», — заявив представник IDC.