Незалежно від того, існує життя на інших планетах або ні, в одному можна бути більш-менш впевненим — ми єдині люди в космосі. Хоча закони фізики і хімії однакові для всього Всесвіту, розвиток форм життя на різних планетах навряд чи може піти по тотожному сценарію, стверджує Марсело Глейзер, американський астрофізик і письменник.
Інопланетне життя, скоріш за все, виявиться зовсім не схожим на те, що ми спостерігаємо на Землі, вказує вчений. Можливо, це одна з причин, чому ми досі його не зустріли: абсолютно всіх ознак життя ми не знаємо, а отже, можемо на щось значуще не звертати уваги. Крім того, наші пошуки обмежує космічний горизонт — сфера з радіусом, що дорівнює відстані, яку пройшло світло за 13,8 млрд років з моменту утворення Всесвіту. Це 46 млрд світлових років.
Насамперед, професор Глейзер підкреслює, що користується робочим визначенням життя як будь-якого самодостатнього ланцюга хімічних реакцій, здатного виробляти енергію з навколишнього середовища та відтворюватися згідно з принципами природного відбору Дарвіна. Отже, існування форм життя з астральної енергії або у вигляді «безсмертних» роботів чи «розумного» зоряного пилу в даному випадку виключається.
«Можливо, найдивовижніший результат сучасної науки в тому, що ті ж закони фізики та хімії, що ми відкрили на Земли, діють у всьому Всесвіті, — пише професор Глейзер. — Сьогодні ми можемо дивитися на зірки та новонароджені галактики на відстані мільярдів світлових років від нас, котрим мільярди років, і бачити, що вони складаються з таких самих хімічних елементів (хоча і в інших пропорціях); що ці зірки розвиваються за тими ж динамічними законами, як і наше Сонце».
Ця універсальність законів фізики дозволяє стверджувати, що у більшості зірок є планети, котрі, в свою чергу, часто мають супутники. Кожен такий об’єкт — окремий світ зі своїми фізичними властивостями та хімічним складом. Планети можуть бути великими і маленькими, кам’яними та газоподібними, з купою супутників або взагалі без них. Вони можуть мати різний кут нахилу до площини обертання, щільність та склад атмосфери, тощо.
«Тільки в Чумацькому Шляху таких абсолютно унікальних світів налічується близько трильйона», – зазначає професор.
Така неймовірно велика кількість планет легко може створити враження, що життя здатне набути будь-якої мислимої та немислимої форми. Проте все не так просто, вважає Глейзер. Хоча наука і не може з повною впевненістю сказати нам, які форми життя принципово можуть існувати, а які – ні, єдині закони фізики та хімії все ж таки накладають деякі обмеження на політ нашої фантазії щодо гіпотетично нескінченного різноманіття живих істот.
На думку вченого, будь-яке життя в космосі, швидше за все, відповідає наступним критеріям:
- В його основі лежить карбон. Це поширений атом, що легко вступає у зв’язок з іншими елементами. Інший варіант – кремній, але його біохімічні властивості більш обмежені, отже гіпотетичні кремнієві істоти не зможуть ефективно адаптуватися до навколишнього середовища, що робить появу та виживання таких істот малоймовірним.
- Для існування життя потрібна вода у рідкій формі. Деякі бактерії можуть виживати і у вічній мерзлоті, але при цьому вони не «живуть» у звичному розумінні цього слова, оскільки їхній метаболізм був зупинений. Будучи біохімічними реакторами, живим істотам вкрай важливо мати у своєму складі рідке середовище, в якому здатні текти іони. Сьогодні в якості альтернативи воді вчені розглядають аміак, але при нормальному тиску він набуває рідкого стану тільки при -36 °С. На холодній планеті з високим тиском може існувати рідкий аміак, однак сумнівно, що життя здатне з’явитися в таких складних умовах.
Виходячи з цих двох обмежень, можна вивести «формулу життя»: карбон + вода + щось ще (як мінімум, азот і водень). Саме за дотримання цих параметрів живі істоти будуть мати достатню гнучкість, щоб виживати в найрізноманітніших умовах. Втім, деталі – пропорції, додаткові хімічні елементи, тощо – можуть й, найвірогідніше, будуть відрізнятися, і причина цьому – природний відбір, ймовірний супутник будь-якого життя у Всесвіті.
Як зазначалося раніше, в космосі знаходиться безліч абсолютно різних світів. У кожної планети, де може бути життя, своя унікальна історія, а як наслідок – і унікальне середовище зі своїми викликами. Ці виклики стануть відправною точкою для природного відбору, завдяки якому місцеві живі істоти зможуть ефективно пристосуватися, виробивши для цього свої унікальні функції і особливості.
«Тут можна згадати цілком земних тварин, які живуть в глибоких термальних джерелах. На відміну від мешканців поверхні планети, вони використовують для вироблення енергії неорганічні матеріали як альтернативу сонячному світлу», – приводить в якості прикладу вчений.
Таким чином, придатні для життя планети, скоріш за все, будуть населені абсолютно несхожими одна на одну формами життя, що розвивалися власним непередбачуваним чином.
Отже, у Всесвіті не може бути двох планет з однаковими формами життя. Більш того, чим складніша істота, тим малоймовірніше її відтворення навіть у «приблизному» вигляді на іншій планеті, вказує вчений. Тож, так, ми, найімовірніше, єдині люди у Всесвіті. Звичайно, теоретично коли-небудь людство може зустріти в космосі якихось двоногих істот з осьовою симетрією тіла, як у нас, але вони будуть занадто «іншими», аби вважатися людьми. Та й не факт, що ці істоти будуть розумними.
«Як щодо інтелекту?», – пише автор. – «Хоча інтелект, безсумнівно, є важливою перевагою істот, у яких він є, треба розуміти, що еволюція не передбачає обов’язкову його появу; еволюція в принципі не має якогось певного прагнення, не має кінцевого результату. Динозаври, що жили на Землі 150 млн років, так і не розвинули, наскільки нам відомо, якусь символічну мову або здатність створювати технології. Життю достатньо ефективно відтворювати себе, щоб вважатися успішним; і навпаки, простої реплікації стає замало, коли істота набуває розуму».
В плані хімічних елементів люди не виокремлюються ні на тлі інших істот на Землі, ні на тлі всього Всесвіту. У той же час ми унікальні, як і інші організми на планеті. Життя – це напрочуд складне явище, що здатне породжувати неймовірно приголомшуючу різноманітність форм життя на Землі і, можливо, на інших планетах. І нам дуже пощастило, що нашого розуму достатньо, щоб це зрозуміти.
Джерела: hightech.plus, BigThink
