Стрибай крізь жахіття. Огляд української гри Through the Nightmares

На створення Through the Nightmares у маленької української команди Sandman Team пішло довгих дев'ять років. Той факт, що гра все ж дісталася до релізу, – це маленьке диво саме по собі. А на додаток Through the Nightmares виявилася гарним хардкорним платформером, який гідно перевірить ваші навички як геймера. Хіба що завершується гра занадто швидко.

Головний герой гри – Пісочна Людина, яка має подолати злого Морфея та врятувати дітей з нічних жахіть. Про сюжет особливо не замислюйтеся: він у грі умовний, і нехай можна побачити, що в нього були вкладені сили, резонансу під час проходження він не викликає.

Всю увагу привертає до себе геймплей. Through the Nightmares – це надважкий платформер у дусі Super Meat Boy та Celeste. Навіть щось з нішового піджанру kaizo можна побачити, в якому все спрямовано на те, щоб гравець ідеально вивчав та проходив рівні. Втім, Through the Nightmares все ж значно чесніше спілкується з гравцями, тому зовсім нахабних пасток ви в ній не побачити.

Фундаментальна якість будь-якого платформера залежить від того, наскільки приємно відчуваються рухи персонажа та як багато різноманітних випробувань може запропонувати гра. І команда Through the Nightmares, здається, ідеально зрозуміла ці основи. Бігати, стрибати та долати перепони за Пісочну Людину неймовірно приємно на тактильному рівні, відгук на кожну дію миттєвий, інерція з прискоренням та іншими фізичними моментами на місці.

Головна геймплейна особливість Through the Nightmares – можливість протагоніста зменшуватися та збільшуватися в розмірах. Залежно від форми змінюється й вага та швидкість Пісочної Людини. Здавалося б, форми лише дві, однак розробники знайшли достатньо способів продемонструвати всі особливості механіки. Часом ви будете змінювати розмір прямо в повітрі, щоб здійснити вдалий стрибок.

Щось не виходити буде часто. Готуйтеся помирати десятки разів на окремих рівнях. Можливо, навіть сотні, якщо до цього ви не мали справ з хардкорними платформерами. Додатково ускладнює проходження наявність колекційних предметів. Особисті речі дітей, яких рятує Пісочна Людина, сховані у найнедоступніших куточках рівнів. Навіть точка відродження в Through the Nightmares – це теж колекційний предмет, який є на всіх етапах. Якщо є бажання, можна ускладнити проходження та проходити рівні зовсім без чекпоїнтів, що створює додаткову глибину. В іншому випадкову, ви самі обираєте, де саме поставити точку відродження, що також цікаве рішення, яке нагадує про дилогію Ori.

Рівнів у грі не так багато: всього 3 розділи на 40 з гаком етапів. Це при тому, що якщо все робити правильно, то кожен етап проходиться буквально за хвилину. На користь йде хардкорність гри, бо з першого разу все у вас навряд вийде. Але на цих невеликих рівнях вистачає різноманітних ворогів, ігрових механік та унікальних ситуацій. Гра кожні декілька етапів підкидує щось нове, занудьгувати не вийде.

І все ж можна побачити, наскільки вона проста на рівні сучасного геймдизайну платформерів. Ніяких режимів для спідранерів чи глобальної таблиці лідерів в грі немає, а вони точно б їй пасували, як, наприклад, в Neon White. Бо попри власну простоту Through the Nightmares пропонує простір для креативного проходження завдяки гарно зробленим основним механікам.

Можливо, ці системи додадуть у гру з оновленнями. Проте навіть зараз вона здатна подарувати приємні враження за обмежений проміжок часу. Through the Nightmares приємно виглядає, гарно звучить, регулярно тасує ситуації та кидає гідний виклик. До того ж це один з рідкісних українських 2D-платформерів, тож фанатам жанру точно не варто проходити повз.