За Імператора! Або ні, вибір широкий. Огляд гри Warhammer 40,000: Dawn of War - Definitive Edition

Двадцять років тому Warhammer 40,000: Dawn of War зробила невеличку революцію в жанрі стратегій реального часу. Замість монотонного збору ресурсів гра запропонувала битви за контроль території, а замість симетричних армій – чотири радикально різні фракції зі власним стилем гри. Подальші ж доповнення довели їхню кількість до дев'яти. Зараз же Relic випустила Definitive Edition – повний комплект з базовою грою та трьома доповненнями, адаптований для сучасних ПК.

Warhammer 40,000: Dawn of War - Definitive Edition – це дуже "легкий" ремастер, він не додає нового контенту, не змінює баланс, та і в графічному плані зміни не те щоб радикальні, десь додалися відблиски, трішки оновився інтерфейс, старі текстури отримали велику роздільну здатність, нова камера дозволяє охопити більше поля бою, покращився pathfinding у юнітів, а сама гра отримала підтримку 64-bit систем.

Тобто розробники просто зібрали весь контент під однією обкладинкою і впевнилися в тому, що він коректно працюватиме на сучасному залізі. Обіцяють стабільніший і простіший у підключенні мультиплеєр та офіційний менеджер модів, але я до них досі не добрався, оскільки кампанії тут довжелезні.

Як виявилося, цього списку оновлень цілком достатньо, щоб продати 150 000 копій гри за перші 24 години, і фанати не помилились, з погляду ігрових механік Dawn of War досі працює фантастично добре. Втім, незначного фейсліфту явно було недостатньо щоб приховати той факт, що моделі персонажів, які й на момент виходу не вважалися передовими, сьогодні виглядають безнадійно застарілими. Але двадцять років тому гру полюбили не за графіку.

Однією з головних відмінностей Dawn of War була відмова від традиційної RTS моделі. Тут немає робітників, що носять ресурси, а основний дохід приносить контроль над стратегічними точками, розташованими по карті.

Захопив точку – отримуєш постійний притік реквізиції, ресурсу, за який винаймаються війська та робляться різноманітні апгрейди. Другий ресурс, енергія, виробляється генераторами, які можна побудувати на контрольованій території або на спеціальній точці на карті, і витрачається він в основному на важку техніку та елітні загони.

Втратив кілька точок? Залишився без можливостей швидко відновити армію, тобто відбивати ворожі штурми стане важче. Це змушує піклуватися не лише про захист бази, а і про стратегічні точки, але при цьому грати агресивно, адже пасивна оборона приречена на поразку. Щоб натякнути на це розробники ще й обмежили кількість оборонних турелей, яку може побудувати гравець.

Оригінально гра підходить не лише до економіки, а й до моделювання бою. Кожен загін має власну шкалу моралі, що знижується, коли бійці зазнають втрат, потрапляють під масований вогонь чи психологічні атаки. Якщо вона падає до нуля, бійці панікують – їхня влучність різко зменшується, а швидкість руху трохи зростає. Без втручання такий загін швидко стає легкою здобиччю.

Це додає тактичної глибини, завдяки грамотному підходу до атаки можна спершу зламати дух ворога, а потім добити деморалізовані рештки – це працює краще, ніж штурмувати в лоб. Додайте до цього систему укриттів, рельєф карти, здібності героїв та техніки й ви отримаєте інтенсивні бої, де важлива не лише сила армії, а й вчасне використання позицій та навичок.

Ще один важливий елемент Warhammer 40,000: Dawn of War, який має значний вплив на характер сутичок – поповнення загонів прямо на полі бою. Не потрібно відводити бійців на базу, адже можна докупити підкріплення на місці та підтримувати темп наступу, хіба що часом для відновлення варто все ж таки вивести пошарпаний загін з-під ворожого вогню.

Як вже зазначалося, Warhammer 40,000: Dawn of War - Definitive Edition містить в собі всі доповнення і тут варто уточнити, що мова йде не просто про нові набори місій чи кілька нових юнітів на фракцію, кожне доповнення пробувало власній геймплейний формат і змінювало ритм гри. Базова кампанія знайомить гравців з орденом Кривавих Воронів, який захищає Тартарус від орків і розкриває змову Хаосу навколо артефакту Маледіктум. Це лінійна історія, що закладає фундамент всесвіту Dawn of War і виглядає вона як стандартна стратегія свого часу.

У Winter Assault ельдари та Імперська Гвардія змагаються проти орків з хаоситами за контроль над титаном Dominatus. Місії тут часто відходять від класичного "збудуй базу та розгроми ворога" і більше нагадують серію сценаріїв-головоломок. Є штурми укріплень з обмеженими силами, оборона вузьких проходів, супроводження конвоїв та пошук артефактів під вогнем ворога.

Dark Crusade повністю змінила формат, перетворивши кампанію на стратегію з глобальною картою, що нагадує настільну Risk. Гравець обирає одну з семи фракцій і крок за кроком захоплює регіони планети Кронус. Кожна провінція дає бонуси, а захоплення ворожих "фортець" – це унікальні масштабні битви з пастками, оборонними периметрами та сценарними босами. Під час проходження герой фракції отримує почесну варту та унікальні предмети спорядження, які покращують його характеристики та додають нові навички.

Soulstorm розширила масштаб до зоряної системи Каурава з чотирма планетами і трьома супутниками. Додали ще дві фракції – темних ельдарів та сестер битви, а також авіацію для всіх рас. Як і в Dark Crusade, доведеться прокачувати командира через розблокування спорядження та покупку військ супроводу, але крім цього у кожної з фракцій тепер наявна унікальна особливість на кшталт телепортаційних воріт, гармат дальнього бою чи баз швидкого розгортання, що впливають на весь перебіг кампанії. З приємного – "викресливши" фракцію з гри цю особливість можна забрати собі.

Фракції у Dawn of War не схожі між собою навіть базовими механіками. Космодесантники – універсальна армія Імперії. Це прості в освоєнні солдати зі збалансованими можливостями, орбітальними десантами підкріплень і легендарним танком Land Raider у пізній грі.

Імперська Гвардія – класична оборонна фракція. Її дешеві, багаточисленні й хирляві піхотні загони гвардійців спираються на важку бронетехніку, артилерію та командирів, що підтримують дисципліну та мораль. Baneblade, головний танк гвардійців, при правильному використанні здатний самостійно стримати невеличку ворожу армію.

Космодесантники хаосу знижують бойовий дух ворогів, прискорюють будівництво коштом здоров’я своїх інженерів і можуть викликати демонів, найсильніший з яких взагалі призивається ціною життя командира.

Орки спираються на натиск та кількість, їхня економіка зав'язана на банерах WAAAGH!, що підіймають моральний дух і дозволяють розгортати більше військ. Орки покладаються на великі загони піхоти, швидкі штурмові групи з реактивними ранцями та монструозного Squiggoth у пізній грі, який здатний проривати навіть найсильнішу оборону.

Ельдари розраховують на хитрість й швидкість: вони розставляють приховані портали для маневрів, можуть телепортувати власні будівлі та мають режим fleet of foot, що підвищує швидкість пересування за рахунок точності. Дуже небезпечна фракція, але вимагає мікроконтролю.

Тау покладаються на точний дальній вогонь і високі технології. Їх бойові костюми Crisis та танки Hammerhead знищують ворога на дистанції, а слабкість у ближньому бою компенсується позиційною грою та мобільністю техніки. Також їм доступний вибір між двома доктринами: Mont’ka, для ранньої агресії та мобільності зі ставкою на швидкі удари, та Kauyon, для пізньої гри з оборонними засідками та контрольованим наступом.

Некрони унікальні тим, що взагалі не збирають реквізицію: їхня економіка побудована на єдиному ресурсі – енергії, а контрольовані точки збільшують швидкість виробництва юнітів і споруд. Їхня база-моноліт на пізніх етапах гри стає мобільною бойовою платформою, а піхота часто воскресає після смерті.

Сестри битви спираються на унікальний для них ресурс віри. Особливі "акти віри" надають підрозділам тимчасову невразливість або посилену шкоду, а їх Жива Свята здатна воскресати після загибелі.

Темні Ельдари роблять ставку на швидкі рейди та постійний тиск: їхні легкі війська і швидкі транспорти дозволяють захоплювати карту та бити зненацька. Крім реквізиції та енергії, вони накопичують есенцію душі – ресурс, що генерується зі смертей ворогів і витрачається на руйнівні здібності та посилення армії.

Тож, як бачите, кожна фракція дійсно суттєво відрізняється від інших, як з погляду стратегії й тактики, так і з погляду враження від гри. Якісь кампанії сподобаються вам більше за інші, але кожен шанувальник стратегій у реальному часі знайде тут щось для себе.

Загалом Warhammer 40,000: Dawn of War - Definitive Edition – це ідеальний спосіб познайомитися з легендарною стратегією тим, хто її пропустив, і комфортно повернутися ветеранам. Тут немає нового контенту чи ребалансу, але є головне – технічна стабільність, сучасна картинка та безболісний доступ до всієї історії Dawn of War. Гра не втратила шарму, асиметричні фракції, контроль території замість ресурсної рутини та система моралі створили формулу, що і досі відчувається свіжою, тож не упустіть цю можливість.