Для тих, хто прийде після. Огляд гри Clair Obscur: Expedition 33

Clair Obscur: Expedition 33 – це дебютна рольова гра французької студії Sandfall Interactive, яка миттєво здобула визнання критиків і гравців. З моменту релізу 24 квітня 2025 року гра отримала високі оцінки на Metacritic та OpenCritic, а також продалася накладом понад мільйон копій за перші три дні. Попри доступність гри в день виходу в Game Pass у тому числі й на ПК, пікова одночасна кількість гравців в Steam досягла майже 130 тис. Гра, без сумнівів, вже стала феноменом і одним з претендентів на звання головної гри 2025 року. Розберемось, що саме робить її особливою.

Атмосфера та візуальний стиль

Clair Obscur: Expedition 33 переносить нас у світ Lumière – темну фантазію, натхненну Прекрасною епохою (Belle Époque) у Франції на межі XIX та XX століть. Місто з викривленими архітектурними формами, моноліт з написом "33" та персонажі, які зникають у вирі пелюсток, створюють унікальний настрій. Це місце, де кожен фасад будівлі, скульптура чи костюм персонажа виглядає як витвір мистецтва. А фентезійні деталі додають майже гротескні мотиви оточенню і насичує атмосферу загадковістю та приреченістю ще до початку сюжету гри.

Використання Unreal Engine 5 забезпечує вражаючу графіку з підтримкою технологій Nanite та Lumen, що робить кожен кадр майже картиною тієї самої Belle Époque. Кожна сцена виглядає живою та складною у відтінках, кольорах та нюансах.

Візуальна частина чудово доповнює настрій Clair Obscur: Expedition 33 : світ, де краса і смерть ходять поруч. Ця гра не просто красива – вона естетично насичена і має власну художню мову.

Сюжет та персонажі

Історія Clair Obscur: Expedition 33 розгортається у світі, де панує абсурдна й жорстока закономірність: щороку загадкова Художниця малює не величезному моноліті десь на горизонті нове число, і всі, хто досяг цього віку, зникають без сліду у пелюстках квітів, що розвіюються вітром. Ця історія просякнута меланхолією і трагічністю неминучої втрати. Цього разу Художниця написала "33", тож герої гри, яким ще немає 33, але які знають, що час невблаганно спливає, збираються в чергову експедицію на загадковий континент. Їхня мета – зупинити цикл і зрозуміти природу цієї "картини смерті".

У фокусі сюжету Густав, йому виповнилось 31 і він хоче зупинити щорічний "Гоммаж" (так зветься день, коли Художниця пише нове число на моноліті), та цим подарувати своїм учням майбутнє, а ще через рік настане і його черга. Разом з ним відправляється його зведена сестра, якій до її зникнення залишається ще цілих 9 років, та вона не має сил чекати склавши руки й хоче дізнатись правду, побачити світ і зупинити фатальний цикл. А ще Луне – ровесниця Густава, яка займається дослідженням всього, що стосується цього світу і попередніх експедицій, в одній з яких були її батьки. Всі вони мають сильну мотивацію добратись до цілі. З рештою членів експедиції та іншими цікавими персонажами гравця будуть знайомити по ходу сюжету.

Подання історії Clair Obscur: Expedition 33 побудоване на атмосфері й уваги до деталей: спогадів, діалогів, реакціях оточення. Персонажі глибокі, кожен з власним минулим і стилем гри. Взаємодія між ними впливає на бій, а покращення стосунків може навіть розблокувати нові вміння. У грі трапляється гротескний гумор, але він не руйнує драму, а навпаки – підкреслює безглуздість жорстокого світу, де краса, фаталізм і смерть сплелися в єдине ціле. Наприклад, один з персонажів з гумором реагує на абсурдність ситуацій, ніби сам визнає дивність світу навколо. Це додає глибини й людяності. Також у грі присутні неочікувані сюжетні повороти. Це не просто "весела подорож", а похмура історія про втрату, боротьбу і надію, які постійно змінюють настрій Експедиції 33, як день змінює ніч.

Бойова система: гібрид тактики та реакції

Серцем геймплею Clair Obscur: Expedition 33 є інноваційна бойова система, що поєднує класичний покроковий бій з активними діями у реальному часі. Гравець обирає дії, як у традиційних JRPG, але під час ворожих атак має реагувати: ухилятися, парирувати й навіть вчасно контратакувати. Крім того, тут є механіка стрільби, яка вдало комбінується з основними вміннями персонажів.

Clair Obscur: Expedition 33 дещо переймає структурну глибину Persona 5, де кожна дія – результат продуманої стратегії. У розпорядженні гравця широкий арсенал умінь, які можна налаштовувати під свій стиль гри: одні навички завдають шкоди, інші накладають статуси або впливають на порядок ходів.

Доповнюють цю систему пасивні ефекти, умовні "штрихи на полотні" персонажа, які формують унікальний бойовий ритм. Від комбінації цих елементів залежить не лише ефективність у бою, а й загальний темп гри. Він може бути як агресивний з ризиком і шансом пропустити важкі атаки ворогів, так і витримано-захисним, що перетворює бій в виважену, але довгу шахову партію.

Система Pictos дозволяє налаштовувати пасивні бонуси та активні вміння, створюючи безліч стратегічних комбінацій. Ці перки можуть бути як в активних комірках, яких три штуки у кожного персонажа, так і як пасивні. Ті що вибрані як активні, дають ще додаткові бонуси у вигляді поліпшення одного або кількох показників персонажа: здоров’я, швидкості, захисту тощо.

Активні ж вміння в Clair Obscur: Expedition 33 відкриваються в дереві прокачки. Воно унікальне для кожного персонажа як по наповненню, так і за формою. Звідси зрозуміло, що кожен член експедиції спеціалізується на певному стилі бою: парирування і контратаки у Маель, накопичення заряду і нанесення потужної шкоди у Густава чи елементальні атаки та лікування команди у Луне. Елементальні та інші атаки можуть "вішати" статуси на ворогів, а деякі вміння дають бафи для членів експедиції. Кожен з них в бою може використовувати до шести скілів одночасно. Ці вміння працюють в синергії зі зброєю персонажів. Адже кожен з них спеціалізується на конкретному виді зброї: від мечів до двосторонньої коси.

Крім балів прокачки вмінь досвід після сутичок з ворогами конвертується у покращення базових характеристик здоров’я, сили, швидкості, захисту та везіння, які впливають на кількість шкоди, що отримується, наноситься, черговість ходу та вірогідність нанести критичний удар.

Те, що дарує таку стрімку динаміку покроковим боям, виступає і джерелом однієї з головних проблем гри. Мова про таймінги ухилянь та парирувань. Вони часто незбалансовані за тривалістю і варіюються від ворога до ворога. Перешкод у використанні вчасного ухиляння додають деякі анімації ворогів, що погано читаються. Ще один мінус гри – баланс босів.

Схоже через те, що ухилянням можна добитись нульової шкоди здоровю персонажів, а парируванням і взагалі замість цього нанести потужну шкоду противнику, розробники Clair Obscur: Expedition 33 для балансу зробили таймінги дуже складними, а боси наносять просто неймовірну шкоду навіть на середній складності. Це робить більшість босів неможливими до проходження з першого разу, бо треба як мінімум вивчити всі рухи та таймінги.

Доповнює це непродумана система збережень та відсутність опції перезапустити бій в будь-який момент (як це було в Metaphor: ReFantazio), треба завантажувати збереження і бігти до місця сутички. Частково цей ефект можна зменшити вибором низького рівня складності, але простіше парирування не стають, просто зменшується шкода, яку отримують персонажі. Я виділив декілька абзаців для опису цієї проблеми, бо на контрасті зі всією грою це ледь не єдина річ, яка може псувати загальне враження. А ще цю штуку можна виправити патчами, бо вже в перші дні після виходу гри фанати зробили мод, що дозволяє налаштувати вікно часу для ухиляння та парирування.

Загалом же освоєння таймінгів для оборони та запам’ятовування прив’язок вмінь до кнопок геймпада чи клавіатури дозволяє виконувати майже безшовні й стрімкі комбінації атак, використовуючи усю глибину цієї системи. Що робить бої видовищними та цікавими. І навіть після кількох невдач, навіть якщо це смерть від одного удару боса, хочеться перебрати набір спорядження і вмінь і кинутись в бій з новим запалом.

Окремо хочеться приділити увагу дизайну ворогів. Вони дуже різноманітні та гротескно-чудернацькі. Більшість з них мають унікальний патерн поведінки та вид атак. Навіть, якщо знайти пару зі схожою поведінкою, то все одно будуть різниці в анімаціях і таймінгах, та додасться пара-трійка унікальних атак. І це дає просто купу унікальних ситуацій і тактик. Те що працює з одним, може бути зовсім марним у битві з іншим.

Можна пробувати робити універсальні білди, адже можна мати одразу шість активних вмінь, або ж перезбирати набір зі скілів під кожну ситуацію. Це трохи б’є по динаміці й тут би не завадила можливість зберігати набори вмінь для більш зручного перемикання.

Дослідження та світ гри

Світ Clair Obscur: Expedition 33 сповнений таємниць і загадок. Він не має мапи конкретних локацій, лише дуже умовну мапу світу чи вказівників, і це навмисне рішення, яке змушує досліджувати рівні вручну, помічати дрібниці в архітектурі, вивісках чи звуках. Гравець рухається від одного прапора попередних експедицій до іншого (це аналог вогнищ у Dark Souls), відкриваючи короткі шляхи, загадки, секретні кімнати та NPC, що не виводяться на жодну мапу. Наприклад, в маєтку можна знайти стару картину, яка, якщо правильно її використати, відкриє доступ до таємної кімнати з сюжетними підказками та покращеннями.

Гра винагороджує уважних: розбитий ліхтар може вказати на прихований тунель, а випадковий монолог одного з супутників на приховану загрозу. В цьому може бути й недолік для деяких гравців, адже часом дійсно важко зрозуміти, куди йти далі, особливо в нових локаціях. Але якщо прийняти це як частину задуму – дослідження стає дуже захопливим.

І не дивно, що можна загубитись на нових локаціях, бо кожна з них має унікальний стиль і просто заворожує деталями та атмосферою. Всюди можна знайти журнали попередніх експедицій, які дають більше контексту про навколишню локацію та умови, в яких перебувала та чи інша експедиція. Взаємодії з NPC теж додають деталей, а іноді навпаки накидають нових загадок і питань для роздумів.

Саундтрек та озвучення

Зануренню в антураж локацій сприяє чудова музика, що запам’ятовується і буде грати в голові ще якийсь час. Композитор Lorien Testard раніше, ще до роботи над Clair Obscur: Expedition 33, публікував свою музику на Soundcloud, аж потім його помітили розробники з Sandfall. Він створив емоційно багатий саундтрек, який змінюється залежно від подій: від ніжного та меланхолічного фортепіанного супроводу в момент спогадів до наростаючих оркестрових тем у кульмінаціях битв. Саундтрек працює як на емоційне занурення, так і на геймплей: деякі композиції підказують зміну темпу бою або наближення важливої події. Особливо вражають вокальні теми – вони нечасті, але використовуються дуже ефектно. На Spotify та YouTube Music уже можна знайти плейлисти з саундтреком гри.

Озвучення двомовне: англійське та французьке. Обидва варіанти якісні, але французький дубляж краще відповідає стилістиці світу і ліпсінку. Інтонації, акценти та ритміка мови відчутно краще передають настрій і культурний підтекст гри. Хоча в англійські голоси героям подарували такі відомі актори як Чарлі Кокс, Енді Серкіс, Бен Старр та Дженніфер Інґліш, яка озвучила Тінесерду в Baldur's Gate III. Варто окремо згадати, що деякі сцени отримали повноцінну режисуру: камерні переходи, мізансцени, вирази облич героїв синхронізовані з музикою. Це рідкість у середньобюджетних іграх.

Висновок

Clair Obscur: Expedition 33 – це смілива та емоційно насичена покрокова RPG, який поєднує в собі елементи класичних японських рольових ігор з інноваційними ритм-механіками та вражаючим візуальним стилем. Це не просто гра, а художнє висловлювання. Вона поєднує естетику Belle Époque з глибокими філософськими темами: смерть, фатум, опір неминучому, підіймає навіть вічні теми батьків та дітей.

Гравець опиняється у безкомпромісному, але візуально прекрасному світі, де навіть найабсурдніше має внутрішню логіку. Завдяки бойовій системі, що вимагає і стратегічного мислення, і моторної реакції, кожна битва стає напруженим танцем між життям і втратою. У грі багато дрібних деталей, які оживлюють світ: приховані кімнати, напівпрозорі натяки в діалогах, гумористичні відступи, що не руйнують, а навпаки – підкреслюють трагізм. Персонажі живі, суперечливі, і дозволяють побудувати з ними стосунки, що мають і геймплейне, і емоційне значення.

Це гра не для всіх – вона не тримає за руку, не вибачає помилок і вимагає уваги ти усидливості в опанування складних таймінгів парирувань. Але для тих, хто готовий сприймати сюжет і геймплей як рівноцінні компоненти художнього твору, Clair Obscur: Expedition 33 стане подією. Це рідкісний приклад гри, яка хоче не лише розважити, а й залишити слід – як мазок на полотні, що не зітреться з пам'яті. Після титрів гра лишає гравця на одинці з власними думками, аби осмислити що відбулось, і за якими ще деталями можна повернутись у світ Lumière.