Rocket League без машин. Огляд футбольного action Rematch

Rematch – це аркадний футбольний action у реальному часі, який пропонує не просто зіграти матч, а пережити мить особистого тріумфу, або поразки та взяти реванш. У світі, де футбольні ігри або уходять у надреалізм, або скочуються у стерильну аркаду, Rematch створює власну нішу – емоційний, динамічний футбол 5-на-5 (4-на-4, 3-на-3) з фокусом на живу взаємодію гравців, фізику та командну гру. Тут не стільки важливо перемогти, скільки змусити себе повернутись і довести, що ти міг зіграти краще. І це працює, гра уже стала феноменом і мала в піку понад 90 тисяч гравців в онлайн лише в Steam, і це не рахуючи тих, хто грав в Game Pass. Детальніше про аспекти гри в нашому огляді.

Візуальний стиль та атмосфера

Гра не намагається здивувати графікою. Натомість Rematch влучно балансує між стилізацією та зрозумілим візуальним кодом: поле, м’яч, гравці. Всі елементи створені для гарної читабельності та швидкої реакції на події. Хоча і не завжди ця система працює як треба. Візуально це десь між футзалом і неоном нічного міста. Мультиплікаційна стилістика дозволяє додати виразну кастомізацію персонажа. Фон стадіону абстрактніший, ніж у звичних футбольних симуляторах, але він динамічний і працює на атмосферу. Усі гравці на полі – аватари реальних гравців з геймпадами в руках, а не зірки світового футболу, за якими женуться всі любителі колекційних режимів, по типу Ultimate Team в EA FC. Це просто футбол, переосмислений як змагання характерів, чистого вміння та тактики.

Механіки та геймплей

У Rematch кожен керує лише одним футболістом, що повністю змінює динаміку гри. Тут немає перемикань між гравцями чи контролю над командою, а усе насправді залежить від командної взаємодії, координації та вміння "читати" партнерів. Це схоже на режим Pro Clubs в EA Sports FC (колишня FIFA), але без супровідних систем кар'єри чи менеджменту: тільки матч, емоції, реванш.

Фізика м’яча у Rematch аркадна, але емітує реальну, з інерцією й вагою, з автентичними відскоками та рикошетами. Це робить гру технічно вимогливою і підвищує ціну помилки: один хибний пас або запізніла реакція можуть миттєво обернутись пропущеним голом. Це мотивує повертатись і грати ще, не тільки заради перемоги, а щоб виправити власні помилки.

Система енергії у Rematch цікава: можна спринтувати, витрачаючи шкалу витривалості, але також є окрема смужка "надзусилля", яка дає змогу зробити ривок без витрат – разовий імпульс. Роль воротаря тут динамічна, і гравець, що її приймає, отримує рукавички й особливі можливості. Це додає хаотичності, але й драйву. При грамотній ротації можна одночасно і підтримувати атаку всіма силами команди, а в потрібний момент зайняти місце в воротах, щоб зробити "сейв" і почати контратаку власної команди.

Правила гри в Rematch свідомо відійшли від класичного футболу. Тут немає офсайдів, кутових, аутів чи тривалих пауз. Лише гра без перерв та затримок, як у дворовому футболі. Після кожного гола м’яч миттєво повертається в гру, порушення відсутні, фолів як таких немає – гра дозволяє фізичний контакт, підкати та силову боротьбу без судді та кольорових карток. За відчуттями це нагадує FIFA Street: матчі більше схожі на бійку за м’яч, ніж на структуровану позиційну гру. Таке рішення створює більшу динаміку, але водночас вимагає повної концентрації – відпочити під час гри не вийде.

На рівні загального ритму та філософії Rematch – це "Rocket League без машин". Формати 3-на-3, 4-на-4, 5-на-5, які до речі суттєво відрізняються за відчуттям гри – чим більше гравців, тим важливіше грати командою, а не демонструвати індивідуальну майстерність. Але у будь-якому разу, все це швидкі матчі без пауз; де велику вагу мають індивідуальна реакція та адаптація. Як і в Rocket League, у Rematch важлива не стільки стратегія гри, скільки навичка, рефлекси й моментальна адаптація до ситуації. Ти помиляєшся – тебе карають. Ти знаходиш свою роль – починається магія командної гри.

Керування, камера і подача інформації

У Rematch керування побудоване навколо повного контролю над діями одного гравця, і саме це робить матчі настільки живими. Передачі, удари, підкати, фінти – усе виконується вручну, без автокорекцій і допоміжних анімацій. Щоби віддати точний пас, потрібно правильно зорієнтуватись у просторі, вибрати момент, напрямок і силу. Помилки не згладжуються, погано спрямований пас не "приклеюється" до партнера, а просто втрачається. Удари по воротах працюють так само: їх можна скерувати під поперечку, у ближній кут чи просто з усієї сили пробити в тіло суперника, але результат завжди залежить не стільки від параметрів гравця, скільки від точності виконання.

Відсутність автоматизованого керування чи команди з ШІ, яка "підчистить" після тебе, створює напруження: навіть у простих ситуаціях потрібно діяти уважно, а кожен успішний пас або сейв стає маленькою перемогою. Це одночасно і підсвічує проблеми такої системи. Адже без відображення траєкторії м’яча до удару чи пасу робить кожен удар треба майже всліпу і це потребує неабиякої практики, аби прорахувати наперед, як піде м’яч. Все як у реальному футболі. Але чи треба це очевидно синтетичне ускладнення? Питання риторичне. Але ця філософія була застосована і в попередніх іграх студії, файтингах Absolver та Sifu.

Камера в Rematch розташована позаду персонажа у перспективі від третьої особи, але не має автоматичної прив’язки до м’яча. Гравець самостійно керує оглядом за допомогою правого стика і повинен постійно тримати м’яч у полі зору, інакше легко втратити орієнтацію. Це принципово відрізняє гру від FIFA або Rocket League, де камера часто "допомагає" фокусуватись на головному об’єкті.

Коли м’яч знаходиться поза кадром, наприклад, летить ззаду в напрямку до гравця, з’являється плаваючий індикатор напрямку до м’яча. Проте він реалізований досить умовно, його складно інтерпретувати в динаміці, бо не зрозуміло, на якій відстані м’яч і з якої висоти він наближається. Це створює додаткову складність при прийомі пасів "через плече", особливо якщо гравець рухається на повній швидкості або перебуває під тиском опонентів.

Ще один важливий аспект – оглядова мертва зона за спиною. Якщо суперник наближається з тилу, його не видно, поки гравець не оберне камеру. Це додає напруги й вимагає постійного контролю ситуації навколо. Однак тут гра використовує цікаве рішення: звук кроків суперника чутно сильніше, ніж звук руху тіммейтів. Це дозволяє частково компенсувати відсутність візуального контролю. Якщо хтось наздоганяє ззаду, ти, швидше за все, це почуєш: ритм кроків, швидкість наближення, напрямок, усе подано достатньо об'ємно для тих, хто грає в навушниках.

Щодо подачі інформації – інтерфейс у Rematch максимально спрощений, і це теж свідоме дизайнерське рішення. На екрані лише необхідний мінімум: шкала витривалості, індикатор "надзусилля", рахунок, таймер та невелика мапа з розташуванням гравців. Усе це компактне і не перекриває поле, що дозволяє фокусуватись саме на геймплеї. Проте для новачків це може створити додаткову складність: відсутні підказки про відкритих партнерів, немає автоматичних індикаторів зони пасу чи пропозицій для переміщення. Ти маєш самостійно орієнтуватися, помічати рухи команди, бачити партнера, який відкривається, і вирішувати, коли передавати, коли бігти, а коли відходити назад.

Усе це робить Rematch візуально чистою, але вимагає вищого рівня уважності та читання ситуації. Ті, хто звик до HUD-підказок і допоміжної навігації з FIFA або інших симуляторів, спершу відчують деяку дезорієнтацію. Та коли механіка стає звичною, розкривається її головна перевага – ти граєш не за статистику, а за відчуттям гри на полі.

Проблеми та технічні обмеження

Після релізу Rematch одразу зібрала понад мільйон гравців – і це відчутно. Сервери не завжди витримують навантаження, матчмейкінг повільний або недоречний за рівнем. Навіть після першого патчу у грі все ще спостерігаються технічні негаразди. Йдеться про зависання при старті матчу, десинхронізацію позицій гравців, проблеми відтворення повторів і періодичні випадіння з серверів. У деяких випадках гравці потрапляють на поле без можливості рухатися, або матч запускається без повного складу команд. Камера іноді "плаває", а UI видається непродуманим і функції, що покликані покращити взаємодію з грою працюють на пів сили. Мова про той же неінформативний візуальний супровід пасу чи іншої взаємодії з м'ячем.

Окремо варто зазначити відсутність гри з ботами – тож тренування можливе лише "наживо", що робить вхідний поріг у Rematch зависоким для новачків. Поки що crossplay також недоступний, хоча обіцяний у наступних оновленнях.

Один з найболючіших моментів – повна відсутність тренувальних матчів з ботами або з командою. Тобто в Rematch є тренування окремих навичок, пасів, дриблінгу, прокидань м'яча, ударів, але все це окремо. Все це дуже важливо для розуміння базових механік, але зібрати все це в тренувальний матч не вийде. У більшості випадків гравці ігнорують ці завдання, а усе навчання відбувається "наживо", у матчі проти інших людей. Як наслідок, в реальному матчі часто трапляються випадкові тіммейти, які не розуміють правил, не віддають пасів, не займають позиції або просто зникають на старті. Це ламає гру всій команді – особливо у режимі 3-на-3, де кожен гравець критично важливий.

Це не лише ускладнює початок гри для новачків, але й знижує загальну якість гри для тих, хто вже опанував основи. Кожен матч стає ризиком – чи буде це справжній футбольний бій, чи ще один раунд із чотирма безпорадними фантомами поруч. А без варіанту потренуватись або розігратись, гра поки що не здатна розв'язувати цю проблему.

Прогресія в Rematch відсутня. Але присутні сезони. Хоч гра і платна, але в ній є монетизація і досить агресивна. Одразу зі старту гравця кидає на екран сезону, де можна купити пропуск для отримання преміальних косметичних предметів.

Висновок

Rematch – це гра, де гол не головне. Головне – це відчуття, що ти повернув собі гідність і виправив помилку. Вона не ідеальна, технічно сира, але в кожному матчі тут є пульс, якого бракує спортивним ААА-проєктам (привіт EA FC та eFootball). В неї хочеться грати не через "сезон" чи "кар’єру", а через бажання переграти саме того гравця, що щойно обіграв тебе. Слово "реванш" тут не лише маркетинг. Це механіка. Це емоція. Це серце гри.