Маркетинг понад мистецтвом. Огляд фільму "Білосніжка" / Snow White
Керівництво Disney твердо налаштовано перетворити всі свої класичні та не дуже анімаційні франшизи на повнометражні фільми. Наприклад, попереду нас чекає "Геркулес" / Hercules від Гая Річі та "Ваяна" / Moana, – не питайте про зміну назви, юридичні нюанси, – з Двейном Джонсоном в одній з головних ролей. Питання перенесення анімації у формат живого кіно все ще болюче та неоднозначне, однак великі прибутки говорять самі за себе.
Тому корпоративна машина продовжує працювати далі у цьому напряму. Можете звинувачувати мене у снобізмі, однак "Білосніжка" / Snow White 2025 року – яскравий приклад, що з цим вектором щось не так. Бо це точно не гарний фільм. Але і не поганий, навіть не посередній. Він просто ніякий – і всіх це чомусь влаштовує.
| Назва | "Білосніжка" / Snow White |
| Жанр | фентезі, мюзикл |
| Режисер | Марк Вебб |
| У ролях | Рейчел Зеглер, Ґаль Ґадот, Ендрю Бернап, Ансу Кабіа, Мартін Клебба та інші |
| Студії | Walt Disney Pictures, Marc Platt Productions, Walt Disney Studios Motion Pictures |
| Хронометраж | 1 година 49 хвилин |
| Рік | 2025 |
| Посилання | IMDb |
Принцеса Білосніжка (Рейчел Зеглер) жила щасливим життям разом з батьками, які правили королівством керуючись добром, справедливістю та честю. Однак мама дівчини померла від хвороби, через що король залишився на самоті. Цим вирішила скористатися Зла Королева (Ґаль Ґадот), яка зачарувала короля власною красою, а потім відправила його воювати кудись на південь. Король так і не повернувся, а Зла Королева захопила владу, заразом понизивши Білосніжку до статусу звичайної прибиральниці. Проте дівчина все ще мріє, що добро може повернутися у королівство, а допомогти їй потенційно можуть не дуже дружні, однак працьовиті та чесні гноми.
"Білосніжка" / Snow White 2025 року намагається донести до нової аудиторії класичний мультфільм Disney 1937 року. І цей факт вже на рівні ідеї створює деякі проблеми. Адже сучасні рімейки, особливо коли ми говоримо про Disney, в першу чергу намагаються викликати щемке почуття ностальгії. Білосніжка – це максимально відомий персонаж, але навряд чи в кінотеатрах ви побачите натовпи фанатів з містичного "фендому Білосніжки", які пам’ятають оригінальний мультфільм, активно скуповують мерч та пишуть фанфіки про персонажів серії.
Це вам не "Аладдін" / Aladdin Гая Річі, який цілився в конкретну аудиторію, та ще й заманював до перегляду цікавим поєднанням відомих імен. Білосніжку від Disney зараз полюбляють переважно діти, та й то у форматі різноманітної дитячої атрибутики та косметики. Здається, що нова "Білосніжка" створена саме для дітей. І це точно не комплімент.
Проблема у тому, що дітям переважно все одно, що дивитися. Точніше, вони не обирають кіно, дивлячися на акторів, синопсис чи хоча б постер. Найчастіше вибір за них взагалі роблять батьки. І в такому разі фільму потрібно просто бути яскравим та динамічним, щоб захопити дитячу увагу. "Білосніжка" / Snow White з цим справляється гарно: на екрані постійно щось миготить, костюми яскраві, спецефекти гарні. Але цілісної та цікавої картини з цього не виходить.
Але "Білосніжка" майже нічого не може запропонувати дорослому глядачу – або хоча б просто свідомому, який вже сам хоче обирати, яке кіно дивитися. Знімальна команда обіцяла переглянути застарілі сюжетні тропи оригінального мультфільму, однак у результаті просто зменшила вагу любовної лінії в історії. А місце, що звільнилося, ніби особливо й не зайняли.
Саме тому приблизно половина "Білосніжки" / Snow White – це співи. Співають тут по ділу та без, кожна пісня займає кілька хвилин. Іноді здається, що співів та танців в історії більше, ніж всього іншого. Як завжди в мюзиклах, оцінювати краще оригінальні версії, а не дубляж. Хоча пісні українською в стрічці також звучать цілком гарно, цього не забрати.
Величезний вирій дискусій викликали головні акторки: Рейчел Зеглер та Ґаль Ґадот. Однак до їхніх персонажів та акторської гри питань зовсім немає. Ґаль Ґадот впевнено перетворилася на злодійку, і нехай її люблять критикувати за відсутність емоцій, в "Білосніжці" / Snow White вона виглядає цілком автентично. Та й на Зеглер також приємно дивитися. Питання, чому Білосніжка вважається гарнішою за Злу Королеву, зовсім не виникає. Сюжет, грим, костюми, акторські таланти та безліч інших елементів роблять свою роботу на відмінно.
У питання расизму деяких фанатів Disney та боротьби з DEI я занурюватися не буду. Скажу лише, що передісторію головної героїні трошки змінили, щоб краще пояснити її ім’я. У фільмі Білосніжка отримала його не завдяки кольору шкіри, а через сніжну бурю, під час якої народилася дівчинка. І це також можна записати в "осучаснення" класичної історії.
Однак все одно відчувається, що сюжет "Білосніжки" / Snow White не витримує критики за сучасними стандартами художніх історій та загальної ситуації в суспільстві. Мораль "будь добрим – і все налагодиться" працює лише у казках, а навколо неї побудований весь сценарій. Хотілося б, щоб діти, – та й деякі дорослі, – після перегляду змогли б засвоїти цікавіші думки, ніж ця, як це, наприклад, майже завжди буває після мультфільмів Pixar. Хоча, ймовірно, я забагато хочу від фільму, в якому головну злодійку буквально звуть Зла Королева.
Нова "Білосніжка" / Snow White – це фільм-заглушка, зайвий привід вибратися в кіно під час родинних закупівель у торгівельних центрах, але точно не привід вибратися з дому саме на нього. Породження маркетологів та досліджень аудиторії, а ніяк не художній проєкт. Фільм для тих, хто фільми в цілому не дивиться, не сприймає їх як мистецтво з власними законами та нюансами, а скоріше бачить в них навіть не розвагу, а спосіб чимось зайняти час – разом з увагою дітей.
Але знову майже немає ніяких сумнівів, що фільм відіб’є бюджет, збере велику касу та навіть отримає значну кількість гарних відгуків. І це багато говорить про світову культуру перегляду кіно, яка й формує виробничі плани. З іншого боку, дітям також потрібно щось дивитися.
Оцінювати фільм критично та за окремими елементами – справа марна. Та й особливо не хочеться, якщо відверто. "Білосніжка" / Snow White існує у світі, який відокремлений від різноманітних нагород, оцінок критиків та загального розвитку світової культури. Тому оцінку сприймайте не "середнім", а скоріше як повний нейтралітет.