Люди, ШІ, ШІ-люди та технологічна сингулярність. Огляд анімаційного серіалу "Пантеон" / Pantheon [Backlog]

Перший сезон анімаційного серіалу "Пантеон" / Pantheon вийшов ще у 2022 році на AMC+ та маловідомому сервісі Hidive, другий – у 2023 році в обмеженій кількості країн на Amazon Prime Video. І нарешті лише у лютому 2025 року обидва сезони стали доступні для глядачів усього світу на Netflix. На нашу думку, "Пантеон" / Pantheon – це один з найкращих фантастичних серіалів, що обговорює проблеми ШІ, людства та майбутнього співіснування інтелектів різного походження. А ще, про цей серіал, на жаль, знає замало глядачів, тож ми вирішили розповісти про нього зараз.

"Пантеон" / Pantheon заснований на серії оповідань американського письменника-фантаста китайського походження Кена Лю. Це оповідання "The Gods Will Not Be Chained", "The Gods Will Not Be Slain", "The Gods Have Not Died in Vain", "Staying Behind" та "Altogether Elsewhere, Vast Herds of Reindeer" зі збірки The Hidden Girl and Other Stories (2020).

Медді Кім – технологічно обдарована 14-річна школярка з Сакраменто, яка не дуже ладнає з однокласниками та все ще не змірилася зі смертю свого батька два роки тому. Каспіан Кіз – 17-річний відлюдкуватий технологічний геній з Сан-Клементе, що живе з жорстоким батьком, який цькує сина та дружину. Вінод Чанда – талановитий індійський інженер, який мріє про успіх та намагається продати проривні технології відразу декільком компаніям, але сам стає ціллю викрадення. Ці три окремі історії зв'язуються в один заплутаний вузол, коли з Медді починає спілкуватися невідомий, який використовує лише смайлики. Дуже швидко Медді розуміє, що це штучний розум, створений на основі свідомості її померлого батька.

Ідея завантаженої свідомості не нова в науковій фантастиці. Майже відразу після появи перших ЕОМ у 1940-1950-х роках письменники фантасти намагалися помістити людську особистість у машину, будуючи у своїх оповіданнях суперкомп'ютери розміром з країну, які могли б умістити засканований шар за шаром мозок генія. Відповідної технології не існує і досі, як і комп'ютерів, здатних симулювати роботу хоча б частки людського мозку, але… теоретично це можливо.

Основна тема "Пантеон" / Pantheon – саме завантажена свідомість, особистість, яка може існувати у хмарі. Але не лише це. Головне в серіалі – це реалістично показане ставлення звичайних людей до таких особистостей, а також їхнє ставлення до людства. Суміш страху, невпевненості, заздрості, нерозуміння, боязні та бажання змін.

Цікаво, що протягом серіалу ставлення людей до завантажених особистостей декілька разів змінюються. Навіть головні герої цієї історії декілька разів змінюють свою думку, від повного заперечення до прийняття і знову заперечення.

"Пантеон" / Pantheon ставить цікаві питання і шукає відповіді на них. Чи можна вважати завантажену особистість тією самою людиною, її продовженням в іншій формі, чи це лише цифровий клон, який немає нічого спільного з тим, хто помер у процесі сканування? Чи етичне подібне завантаження людини як за її згодою, так і без неї? Які права має така цифрова особистість? Яку відповідальність? Як поява завантажених особистостей, а також синтетичних ШІ на їхній основі, змінить людство?

Ну і звісно, у "Пантеон" / Pantheon знайшлося місце безумному генію, якого явно малювали зі Стіва Джобса, його фанатичним прибічникам (тут є навіть персонаж дуже схожий на Стіва Балмера), контрольованому середовищу, теорії змови, глобальній пандемії, тотальному блекауту, пересічним громадянам у пошуках простих рішень, спецслужбам та урядам різних країн (відношення завантажених осіб Ізраїлю та Ірану, "гарно" постарішало на фоні останніх подій)… А ще тут є MMORPG, віртуальна реальність, тактильні костюми, роботи-аватари, технологічна сингулярність, теорії мультивсесвіту та багатошарової симуляції, міжзоряним подорожам та навіть Сфера Дайсона.

Завдяки живим персонажам, яким співчуваєш і емоціям яких віриш, динаміці їхніх стосунків та загалом міцному сценарію, "Пантеон" / Pantheon – це не лише футурологічний прогноз на найближчі 40+ млн років, а ще і цікава історія про родину, стосунки, і дуже зворушлива романтична історія. Звісно Медді та Каспіан промальовані краще за інших героїв, але і батько та мати Медді, біологічний та прийомні батьки Каспіана теж мають власну мотивацію і викликають повагу, навіть якщо ви не згодні з їхніми вчинками. Насправді в "Пантеон" / Pantheon майже немає прохідних персонажів, хіба що історія любові британки та іранця виглядає трохи штучною, ну а усі росіяни зображені просто огидними, але це правильно.

"Пантеон" / Pantheon – це закінчена історія. Серіал має лише два сезони по 8 серій у кожному. Серії по 40-45 хвилин, тож його можна подивитися буквально на одному диханні. Єдине що, якщо перший сезон більш приземлений і більшість подій в ньому відбувається в нашій реальності, то другий, а особливо друга його частина – більш абстрактний, тут вже багато подій у віртуальному світі, що може сподобатися далеко не усім. Ну а остання серія, Deep Time, взагалі оперує достатньо складними фантастичними та філософськими концептами.

У будь-якому разі, "Пантеон" / Pantheon – це твір, який не варто пропускати, якщо ви любите наукову фантастику, посткіберпанк, футурологію та просто якісні анімаційні історії. Я навіть трохи заздрю тим, хто буде дивитися серіал вперше.