Мемний потенціал. Огляд гри Megabonk

Буду відвертим, я не збирався грати в Megabonk, мені й так вистачило нових vampire-like за останні місяці. Але коли гру почали масово купувати усі мої Steam-друзі, а в коментарях до інших оглядів мене стали запитувати, що я думаю про цей vampire-like, я здався. Треба було пробувати.

Megabonk – проєкт розробника одинака з Норвегії на ім'я Vedinad. Гра з'явилася в Steam ще 18 вересня 2025 року і спочатку мала дуже помірний успіх. Але потім її помітили (я так підозрюю що завдяки стрімерам) і вона почала зростати на очах, додаючи по 10 тис. гравців в онлайн щодня. У неділю 5 жовтня Megabonk продемонструвала рекордний онлайн у 117 336 гравців і з того часу не падає нижче 100 тис. (пік протягом 24 годин).

Коли гра піднялася до 6 місця в Steam за кількістю гравців автор написав в Twitter: "Я сьогодні ввечері їстиму спагеті з ДОДАТКОВИМ сиром". При середній вартості гри у 300 грн і продажах що наближаються до 2 млн копій – це чимало додаткового сиру.

Скажу чесно, одним з головних факторів, що відштовхував мене від придбання Megabonk, була графіка. Після Achilles: Survivor, Jotunnslayer: Hordes of Hel та Deep Rock Galactic: Survivor, які демонструють графіку рівня сучасних action/RPG, повернення до стандартів 1990-х років трохи лякало.

Megabonk дійсно виглядає так, наче її розробляли в 1990-х. Низькополігональні моделі, пікселізовані текстури, спрайтові спецефекти… Наче ти повернувся на 30 років назад, у часи Quake. Я розумію, що частково таку стилістику обирають, щоб зекономити на розробці, а частково через загальну моду на 1990 роки, яка впливає у тому числі на ігри. Але мені подібна стилістика не подобається.

Почавши грати я зрозумів, що графіка не важлива. Megabonk підкупає своєю простотою, легким ставленням до усього і так, міксом геймплею Vampire Survivors та Risk of Rain 2.

Основне нововведення – чесне 3D, базова фізика та можливість стрибати. Вороги тепер не пласкі спрайти, а тривимірні об'єкти, які займають об'єм, які можуть відштовхнути тебе, налазити один на одного, влаштовувати на екрані справжній хаос, коли вашого персонажа буде носити по усьому рівню під час фінальної навали.

В усьому іншому Megabonk – це майже стандартний vampire-like. Вбиваємо ворогів, збираємо досвід, отримуємо нові вміння, покращуємо їх, купуємо підсилювачі або відкриваємо скрині за гроші. Намагаємося дослідити рівень, виконуючи простенькі завдання типу активації святинь або знищення проміжних босів, і намагаємося знайти портал на наступну частину рівня, який відкриється, якщо перемогти величезного боса.

Велика перевага Megabonk – колосальний мемний потенціал, тому гра і подобається стрімерам. Дивіться самі. Один з персонажів гри – Гигачад, який знищує ворогів своєю аурою. Інший – горила в темних окулярах, яка жбурляє банани. Інший – герой, якого розробника змусили зробити користувачі Discord гри. Інший – Афіна, це Капітан Америка, якого замовили на Temu… А ще тут можна знайти смертельно небезпечного снайпера, що ховається в кущах та Зоро, що перетворився на пам'ятник самому собі та мікрохвильовку, яка копіює речі. І таке тут усе. Що герої, що зброя, що посилення. Автор глузує з усього навкруги й намагається таким чином деконструювати жанр.

Хоча, заради справедливості, Megabonk чудова і як vampire-like. Так, тут по суті лише два рівні, але щоб відкрити усіх героїв та усю зброю треба дійсно постаратися, виконуючи складні, а часом дуже несподівані завдання. І це справді мотивує пробувати знову та знову. Тож так, з адиктивністю тут все гарно. До того ж самі забіги тут досить нетривалі.

А ось з метагрою складно. Тут немає нічого, що б підсилювало вашого персонажа перед наступним забігом, лише те, що спрощує життя та процес збирання білдів. Перекидання вмінь та предметів, можливість вимкнути конкретні вміння та посилювачі тощо. Тож просунутися далі можна лише навчившись грати та підібравши правильний білд під кожного з героїв, що мають власні пасивні здібності.

В цілому я не шкодую, що придбав Megabonk. Так, у переліку кращих vampire-like усіх часів (нагадаємо, з моменту появи жанру пройшло лише три роки) я б поставив Megabonk нижче ніж Achilles: Survivor, Jotunnslayer: Hordes of Hel та Deep Rock Galactic: Survivor, але ненабагато. А ще в Megabonk зі старту є українська локалізація і доволі непогана, що само по собі тішить і заслуговує поваги.

Ну все, не маю часу розмовляти, треба ще відкрити ракетницю та Робін Гуда.