Caravan SandWitch – затишний постапокаліпсис

Дуже важко точно визначити жанр гри Caravan SandWitch. Чи то action/adventure в якій немає action, чи то метроїдванія без платформенної частини, чи то симулятор ком'юніті або автосимулятор? Одне можна сказати абсолютно точно Caravan SandWitch – це мила та затишна гра у світі якої просто приємно проводити час.

Головна героїня Caravan SandWitch Суж (з французької це Шавлія) повертається на рідну планету Сігало, тому що несподівано отримує аварійний сигнал з корабля своєї сестри Гаранс (Журавець). Корабель щезнув шість років тому, і усі вважали Гаранс загиблою, але ось він начебто з’явився десь біля дому. Але щоб знайти місце аварії, треба спочатку відшукати та вимкнути придушувачі сигналу, які залишила на Сігало недобра корпорація, що перетворила колись квітучий світ на пустелю, а потім знайти спосіб визначити місцеположення зниклого корабля, адже він потрапив у центр жахливої бурі, яка вже 40 років вирує на місці невдалого експерименту. А ще за Суж здається хтось спостерігає. Чи то ті самі Піщані Відьми, казками про яких лякають дітей на Сігало?

Попри настільки напружений синопсис у Caravan SandWitch немає чогось лячного чи агресивного. Насправді це дуже миролюбна, ненапружена гра, яка нікуди не поспішає, дає вам час на дослідження світу та спілкування з іншими мешканцями Сігало. Тут звісно є таємниці, і за вами точно хтось спостерігає, але загальна атмосфера, яка панує на покинутій планеті, а тут залишилося хіба що декілька десятків мешканців плюс декілька аборигенів та роботів, це атмосфера трохи лінивої сієсти. Розробники Studio Plane Toast кажуть що при створенні Сігало вони надихалися французьким Провансом, що ж, дуже на те схоже.

Суж повертається на Сігало після шести років відсутності, звісно її друзі виросли, у декого з’явилися діти. Тож, крім того, щоб вирішувати загадки залишені корпорацією, дівчині треба знову знайти своє власне місце у цьому невеликому ком'юніті. А для цього треба спілкуватися з мешканцями, виконувати їхні нехитрі завдання, відповідати на запитання про своє життя у Зоряному місті, давати поради. Дуже швидко Суж стане незамінною частиною містечка Естелло і від її дій буде залежати майбутнє цього маленького світу.

Але не забуваємо і про основну задачу – досліджувати покинуті виробничі та наукові комплекси корпорації, шукати запчастини для свого автобусика, на якому дівчина подорожує по пустелі, та намагатися знайти корабель Гаранс.

Насправді Caravan SandWitch – це дійсно така собі метроїдванія майже без платформеної частини. Суж шукає запчастини для апгрейту, встановлює на свій автобусик новий прилад і отримує доступ до нових частин руїн та приміщень. І так декілька разів. Спочатку вам треба виготовити сканер для пошуку "глушилок", потім лебідку для зривання дверей, потім пристрій для подорожей по тросах, потім апгрейд для злому електронних замків, потім кабель живлення. Тож так, як в будь-якій метроїдванії вам треба буде повертатися у ті самі місця багато разів, що сподобається далеко не усім.

І хоча часом в Caravan SandWitch важко зрозуміти що треба робити далі, це насправді не дуже напружує. Як ми вже зауважили, ніякої небезпеки тут немає, вас ніхто не підганяє, тож досліджувати світ можна неспішно, милуючись пейзажами та катаючись пустелею під дуже приємний саундтрек.

Caravan SandWitch нагадала мені щось середнє між Creatures of Ava та Beyond Good & Evil, але без action, політичного підтексту і загальної похмурості другої половини BGE. Це дуже приємний заспокійливий світ такого собі затишного постапокаліпсису. "Шалений Макс" але без шаленства. Гра по пошук сестри, самої себе та свого місця у цьому світі.