З початку великої війни Україні не раз вдавалося уражати російські стратегічні бомбардувальники та дефіцитні й страшенно дорогі літаки дальнього радіолокаційного виявлення.
Але сенсу аналізувати наслідки просто не було, адже з радянських часів у росіян залишилось стільки літаків, що вистачило б на кілька подібних війн. На заміну одному знищеному судну просто брали інше.
Все змінилось після операції СБУ "Павутина", коли за один день було уражено десятки стратегічних літаків FPV-дронами. Служба безпеки відзвітувала про 41 уражений борт вартістю $7 млрд. Однак що це означає на практиці?
Якщо шалені матеріальні та репутаційні збитки ворога від цієї атаки є беззаперечними, то реальні бойові та стратегічні втрати є вже не такими очевидними.
"Оборонка" проаналізувала, які саме російські літаки були уражені з початку великої війни, яке їхнє значення на полі бою, скільки таких повітряних суден залишалось у запасі та чи зберегла Росія спроможності ремонтувати, модернізувати та будувати нові стратегічні судна.
Хірургічні удари
Для початку згадаємо, як проходила операція "Павутина". Це були удари по 4 різних аеродромах, що знаходилися на відстані у тисячі кілометрів одне від одного: "Оленья", "Белая", "Дягілєво" та "Іваново".
Операторів дронів з самого початку готували бити по найслабших місцях: паливним бакам, підвішеним ракетам та авіоніці. Дрони були обладнано спеціальними бойовими частинами, які перед вибухом пропалювали фюзеляж літаків. Таким чином, якщо не вибух, то пожежа внаслідок запалення палива могла знищити літак або довести його до дуже "складнопідйомного" стану.
Окрім бомбардувальників, ціллю операції стали два літаки А-50У, які щонайменше пошкодили внаслідок атаки. Це літаки дальнього радіолокаційного виявлення (ДРЛВ), які допомагають росіянам виявляти українську авіацію та наводити на неї ракети. Після "Павутини" росіяни розповсюджували інформацію, що ці борти нібито були "відстійниками" та не працювали. Однак команда з OSINT-спільноти Кіберборошно це спростувала.
Дослідник Dnipro Osint, за допомогою супутникових знімків порахував кількість літаків, які знаходилися на різних аеродромах. Загалом це було близько 180 літаків, включаючи транспортні.
За оцінкою представників НАТО, серед них було уражено щонайменше 40 літаків. У спільноті "Кіберборошно" за відкритими джерелами та відео вдалося підтвердити ураження 22-х бортів та визначити тип цих літаків.
В подальшому аналізі ми будемо враховувати лише підтверджені втрати. Однак треба мати на увазі, що це нижня планка втрат і реально уражених літаків може бути понад 40 одиниць, якщо також враховувати попередні успішні операції.
Що вдалося знищити?
Перший тип постраждалих літаків є найважливішим для ракетних ударів ворога – Ту-95 у різних модифікаціях. Ту-95 МС здатні запускати до 4-х крилатих ракет, а модифікації МСМ – до 8 ракет за виліт.
Цінними для росіян ці літаки є через високий ресурс крил, фюзеляжу та турбогвинтових двигунів. Це дозволяє літакам робити багато вильотів перед заміною ключових компонентів, які є дефіцитними через складність виробництва. Та і самих літаків за часи СРСР було збудовано вдосталь, щоб довго підтримувати парк у робочому стані шляхом "канібалізму" – використання деталей з одних літаків на підтримку інших.
У грудні 2022 року, під час підготовки чергової ракетної атаки, на аеродром "Енгельс" прилетів український дрон, який пошкодив один Ту-95МС. Це було приємним поповненням у скарбничку знищення стратегічної авіації РФ, але все ще глобально ні на що не впливало.
За даними Military Balance станом на початок 2025 року у Росії було аж 58 Ту-95МС у різних модифікаціях. Експерт з російського ОПК Павєл Лузін оцінював кількість робочих бортів у 26 одиниць. Є і менш оптимістичні оцінки. За словами речника Повітряних сил Юрія Ігната в інтерв’ю УП, росіяни мали у строю 36 робочих літаків. Решта використовуються як донори запчастин.
Після операції "Павутина" Dnipro Osint підтвердив ураження дронами 8 бортів Ту-95, серед яких щонайменше два у новітній модифікації МСМ. І це тільки те, що видно на супутникових знімках. В реальності їх може бути більше.
Якщо всі уражені борти були робочими літаками, а не "донорами", то це вже завдає ворогу певних проблем.
Річ у тім, що нові судна вже давно не виробляють, так само як і їхні двигуни НК-12 – лише роблять їх капітальний ремонт та модернізують. Відповідно відновлення такої кількості Ту-95 навіть у середньостроковій перспективі є нереалістичним, а запаси літаків-донорів будуть поступово вичерпуватись.
Інше питання, що це означатиме прямо зараз на полі бою. Короткострокові наслідки від знищення Ту-95 були помітні під час російських ракетних ударів 6 та 17 червня. До цих атак росіяни були змушені долучати Ту-160, які до цього часу майже не брали участь у завданні ударів.
Зараз головне питання, скільки реально бортів було уражено. Від цього залежатиме, чи зможе Росія знайти у запасі та стягнути на аеродроми решту Ту-95 для підтримання спроможності завдавати ракетні удари. Це може бути цілком вірогідно, оскільки, за словами Ігната, проти України зазвичай було задіяно близько 10 бортів цього типу.
З Ту-160, які тимчасово "підмінили" Ту-95 під час останніх ракетних ударів, теж не все так просто.
Ці літаки – еліта російської стратегічної авіації. Вони можуть брати до 12 крилатих ракет за один виліт. Такою вантажопідйомністю вони завдячують зокрема турбореактивним двигунам, які значно потужніші за Ту-95.
Але те, що робить ці літаки такими грізними, одночасно є їхнім слабким місцем. Ресурс базових двигунів Ту-160 є у 2-3 рази меншим за Ту-95, оскільки вони працюють у значно більших навантаженнях. Тому проти України їх застосовують дуже рідко.
Заміняти Ту-95 ці літаки на постійній основі наврядчи зможуть і з причини їхньої кількості. І хоча жоден Ту-160 поки не постраждав від українських атак, згідно з Military Balance, зараз на озброєнні ворога їх перебуває 16 одиниць. За даними Юрія Ігната, у справному стані з них – лише 10-12.
На відміну від Ту-95, росіянам майже вдалося відновити виробництво нових Ту-160. З 2015 року вони почали роботи з відновлення виробництва, а також програму модернізації вже існуючих літаків до рівня Ту-160М. У ході цієї модернізації літак отримував надійніші двигуни, а також оновлену авіоніку.
У 2018 році був підписаний контракт на будівництво 10 нових літаків до 2027 року. Головне управління розвідки (ГУР) у коментарі "Оборонці" зазначило, що ці "нові літаки" насправді будують з використанням планерів та інших компонентів, зроблених ще в часи СРСР.
Але навіть за таких умов плани росіян відчутно гальмують. Як відмічає Лузін, ситуація з новими Ту-160М більше схожа на анекдот.
У грудні 2023 року минулий міністр оборони РФ Шойгу заявив, що в армію поступило 4 ракетоносці Ту-160М. Трохи пізніше у січні 2024 року, командувач стратегічної авіації РФ доповів про завершення постачання літаків до армії. Потім вже новий міністр оборону РФ Білоусов у грудні 2024 року сказав, що у 2025 році до армії надійдуть на озброєння ті самі 4 Ту-160М.
Схоже, що літаки про які доповідали Шойгу і Білоусов, все ще перебувають на заводі "Туполєва" на завершальному етапі робіт. Принаймні про це свідчить відсутність будь-яких процесів по передачі літаків, які притаманні подібним передачам.
В одному з російських репортажів на заводі виробника Ту-160 також було помічено будівництво ще щонайменше двох літаків, однак стан їх виробництва невідомий.
І хоча росіяни повільно продовжують будувати Ту-160 для себе, їм так само потрібно підтримувати робочий стан решти бомбардувальників шляхом проведення контрольно-відновлювальних робіт. За словами Лузіна, від моменту ремонту старих бортів Ту-160 пройшло вже від 10 до 15 років, що означає, що літаки невдовзі будуть потребувати нового ремонту.
Відповідно, якщо Росія продовжить використовувати Ту-160 у своїх повсякденних ракетних атаках, особливості конструкції цих літаків невдовзі дадуть про себе знати.
Найбільш численних втрат операція "Павутина" завдала літакам Ту-22М3. Вони відрізняються від двох попередніх та виконують специфічні завдання. Їх застосовували для бомбардувань Маріуполя 3-тонними бомбами, а основною ракетою для них є протикорабельні Х-22/32.
За словами Ігната, ці ракети – одні з найпотужніших та водночас найменш точних, оскільки призначені для атак авіаносних груп, а не ударів по наземних цілях. З початку великого вторгнення по українських містах їх запущено понад 400 штук, і вони неодноразово влучали по мирному населенню.
За інформацією ГУР, станом на 2023 рік у Росії було 27 справних літаків Ту-22М3, і ще 2 – у ремонті.
Перші літаки цього типу Росія втратила у 2023 році, коли за допомогою скидів з дронів Силам оборони вдалося знищити один літак та пошкодити другий. У 2024 році Повітряні сили України разом із ГУР збили ще один літак в акваторії азовського моря, який повертався після пусків ракет по Україні. Для цього використовували модифікований радянський ЗРК С-200. А вже "Павутина" СБУ знищила ще щонайменше 12 штук, якщо рахувати тільки візуально підтверджені втрати.
Виробництва цих літаків у Росії немає. У 2018-2022 роках була програма модернізації до рівня Ту-22М3М, яка б дозволила використовувати нові типи більш точного озброєння. Однак зараз доля цієї програми невідома. А якщо врахувати, що модернізовані Ту-22 мали отримати той самий двигун, що і нові Ту-160, то можна припустити, що росіяни нададуть пріоритет саме Ту-160, а відновлення цих літаків відкладуть до кращих часів.
З іншого боку Ту-22М3 не є ключовим носієм російських високоточних крилатих ракет, як ті ж Ту-95 та Ту-160, тож відчутного бойового ефекту від їх втрати чекати не варто.
Поміж інших уражених стратегічних суден сильно вирізняються літаки дальнього радіолокаційного виявлення (ДРЛВ) А-50У. Вони є одними із найцінніших літаків на озброєнні росіян. Це – командний пункт, який має потужний радіотехнічний комплекс, що здатний виявляти повітряні та надводні цілі на відстані в сотні кілометрів. Ці літаки активно залучаються до ведення бойових дій проти України, що створює надзвичайну загрозу для українських пілотів літаків та гвинтокрилів, адже вони наводять на українських пілотів ракети ППО та авіацію.
За словами Павла Лузіна, на озброєнні РФ до 2024 року перебувало 9 літаків А-50У.
У січні та лютому 2024 року, СОУ вдалося збити 2 літаки А-50У. Для збиття одного з них Сили оборони використали вже згаданий комплекс ЗРК С-200. І ще 2 літаки було пошкоджено внаслідок операції "Павутина".
Таким чином з гри вибуло 4 з 9 російських А-50У. Як розповіли "Оборонці" в ГУР, зазвичай росіяни активно залучають до бойових дій з Україною 4 таких літаки. Тож втрати літаків ДРЛВ у росіян уже потроху наближаються до рівня, який може прямо впливати на їх боєздатність.
З іншого боку ворог ще має в запасі певну кількість немодифікованих А-50, які теж можуть бути застосовані або модернізовані до рівня А-50У.
Вартість радіотехнічного обладнання на кожному з таких бортів коштує сотні мільйонів доларів, а його виробництво і встановлення потребує вузькопрофільних спеціалістів, які вміють працювати зі старими радянськими технологіями.
Хоча росіяни здатні виготовляти літаки типу ІЛ-76МД, які використовуються як база для А-50, виготовлення і встановлення усієї потрібної бортової електроніки у підсанкційних умовах є надзвичайно важкою задачею.
Щоб спростити роботу росіяни можуть використовувати законсервовані А-50, оновлюючи бортове обладнання на літаках. Проте скільки часу займе така модернізація – невідомо. За оцінкою ГУР, росіяни не здатні виготовляти нові літаки цього типу, однак вони вкладають чимало зусиль у їх підтримку.
Існує також програма створення нового літака ДРЛВ А-100, який повинен був замінити старі борти А-50. За даними ГУР, ці літаки у 2024 році все ще перебували на випробуваннях. Водночас російський військовий пропагандист Ілья Туманов, також відомий як Fighterbomber, із посиланням на власні джерела заявив, що програма створення А-100 була згорнута.
Що із проєктом А-100 насправді – загадка, але ще у 2013 році, коли не було жодних санкцій, росіяни жалілись на складність цього проєкту. Це було пов’язано із конструкторськими проблемами, постійними відтермінуваннями робіт та відсутністю літака, на якому повинна була встановлюватися апаратура – ІЛ-76МД-90.
Врятувати рядового "Ту"
Якщо спробувати дати загальну оцінку наслідкам "Павутини" та іншим операціям зі знищення стратегічних літаків, то можна зробити висновок, що зараз втрати ворога зупинились десь на межі, щоб вилитись у серйозне падіння бойових спроможностей. Частково цю межу навіть перетнули.
Балансування ворога на такій межі означає, що кожне наступне втрачене судно значно сильніше битиме по спроможності завдавати ракетні удари та робити дальню радіолокаційну розвідку, ніж кожен знищений літак у 2022-2024 роках. А нова "Павутина" вже означатиме для ворога катастрофу.
Схоже, що це розуміють і росіяни. Після "Павутини" вони перебазували власні літаки ще далі – на аеродром "Українка", в 6000 км від лінії фронту.
Станом на 15 червня на цьому аеродромі перебувало 37 бортів Ту-95, частина з яких потенційно є донорами запчастин для ремонту. Все більше літаків почали розміщувати на авіабазах, які знаходяться від 6 до 7 тисяч кілометрів від України. Це вже створює додаткове логістичне навантаження на літаки. Такі перельоти з бази на базу для задання ударів потребуватимуть багато часу та цінного ресурсу двигунів.
За даними ГУР, росіяни не здатні відновити виробництво нової стратегічної та дальньої авіації. Все через втрату ключових технологій, нестачу кваліфікованих працівників та дефіцит комплектуючих, зокрема західних.
Стратегічна авіація РФ – це спадок СРСР, який росіяни не здатні повноцінно не те що виробляти, але і мають складнощі з його підтримкою. Через це результат "Павутини" точно матиме ще й довгостроковий ефект.
Наостанок варто згадати, що наслідки операції могли б бути ще більш болючими для росіян, якби Україна у 2000-х роках не передала низку бортів своєму майбутньому ворогу.
Тоді Україна в обмін на знижку на газ віддала Росії 8 літаків Ту-160, 3 Ту-95МС і понад 500 ракет Х-55. Відомо, що принаймні один з переданих Ту-95МС під іменем "Ізборськ" брав участь у ракетних атаках по Україні.
Передача українських Ту-160, скоріше за все врятувала їх теперішню експлуатацію у РФ, оскільки з 27 вироблених усього за часи СРСР бортів 19 базувалися в Україні. Журналісти "Радіо Свобода" ідентифікували 6 колишніх українських бортів, які зараз росіяни використовують для ракетних атак. Таким чином, якби Україна не передала 8 своїх бортів, зараз на озброєнні росіян знаходилося б 11 Ту-160 різних версій. Це достатньо сильно послабило б їх бойовий потенціал.
Стан стратегічної авіації росіян очевидно є не найгіршим за всі часи її існування, адже у 2000-х роках літаки взагалі не літали. Однак тепер він далекий від піка своєї форми.
Подальша втрата росіянами літаків ДРЛВ дозволить українській авіації розправити крила та активніше долучатися до ураження росіян.
А останні ракетні атаки з одночасним залученням Ту-95 та Ту-160 показали, що росіян цілком реально загнати у дефіцит, коли кількість запущених ракет буде обмежуватись кількістю доступних бортів. Особливо якщо подібні атаки продовжуватимуться.