Безпілотник із серцем. Як військові дрони готують до перевезення донорських органів

Україна активно розвиває напрямок безпілотних систем для виконання різних операцій на полі бою. Проте вже зараз очевидно, що чимало розробок стануть у пригоді не лише на фронті. Військові технології зможуть виконувати важливі завдання і в цивільному житті.

Один із прикладів – трансплантологія. Щоб прискорити та здешевити перевезення донорських органів, український "Інститут серця МОЗ України" планує застосувати повітряні дрони, які зараз використовують для розвідки та ураження ворога. Детальніше про проєкт у розмові з "Оборонкою" розповів гендиректор клініки, професор Борис Тодуров.

Навіщо транспортувати органи безпілотниками?

Для трансплантації час є критично важливим, адже серце може зберігатися поза людським організмом близько чотирьох годин. Тому раніше для перевезень із віддалених регіонів залучали гелікоптер. Але після початку великої війни повітряний простір України закритий – тепер органи перевозять машинами.

Це суттєво обмежує відстань для транспортування. Проте фахівці "Інституту серця" навчилися подовжувати час, впродовж якого серце залишається придатним, до 6-7 годин. І це дало додаткові можливості: наприклад, тепер орган можна доставити до Києва із Запоріжжя.

"Але машина їде по дорозі і не завжди цей шлях простий. Є трафік, світлофори, потенційні поломки, необхідність дозаправки. Крім того, бригада їде трасою на великій швидкості – це небезпечно для людей, які везуть серце", – наголосив Борис Тодуров.

Дрони не мають цих проблем: вони не залежать від дорожнього руху, не потребують зупинок і не створюють ризиків для медичної команди. За словами гендиректора клініки, БПЛА здатні долати необхідну відстань майже вдвічі швидше, ніж автомобіль.

Втім, у нинішніх умовах використання безпілотників так само неможливе, як і гелікоптерів. Це рішення розглядають як перспективне після відкриття повітряного простору. При цьому дрони матимуть відчутні переваги.

"Гелікоптер – це дуже дорога річ. Його використання коштує кілька тисяч доларів на годину… Натомість дрон на 700 кілометрів потребує 6 літрів бензину – це 360 гривень. Такою буде вартість транспортування серця завдяки БПЛА", – акцентував професор.

Водночас для запуску проєкту треба зробити чимало роботи. Зокрема, підготувати законодавчу базу для польотів у мирному небі та розробити систему безпеки. Наприклад, на апарат теоретично можуть встановити парашут, який розкриється в разі необхідності. Знайти БПЛА допоможе вбудований маячок.

Які безпілотники вже тестують?

В "Інституті серця" випробовують два військові БПЛА української розробки. Вони обладнані камерами, системою зв'язку та пройшли бойове застосування. Але відрізняються характеристиками, які визначають напрямки їхнього використання. Це важливо, адже клініка розташована в Києві й саме сюди доставляють донорські серця для трансплантацій.

Перший дрон – гібридний: він злітає та сідає вертикально, але летить в режимі літака. На висоті 50 м вмикається бензиновий двигун, який розганяє апарат до 150 км/год і дозволяє долати до 700 км в один бік. Такий БПЛА здатен перевозити до 10 кг і розглядається для польотів по всій Україні.

Судячи з відео, йдеться про безпілотник PD-2 від компанії "Укрспецсистемс", який є їхнім "преміальним" продуктом з високими характеристиками.

Другий безпілотник – коптерного типу. Він може перевозити до 20 кг, але розрахований на відстань близько 50 км. Це означає, що БПЛА не зможе відлітати далеко від Києва. Проте, якщо зменшити вантажність і встановити додаткові акумулятори, дальність польоту потенційно зросте.

"Ми не перевозимо фугас, нам треба доставити серце. Тому я спілкуюся з розробниками, щоб збільшити дистанцію до 70, 80 або навіть 100 км. Фахівці кажуть, що це технічно можливо. У такому разі ми зможемо "покрити" коптерним дроном всю Київську область", – пояснив Борис Тодуров.

Один із найважливіших етапів проєкту – тестові польоти на військовому аеродромі. Їхня мета – з’ясувати, що відбувається з органом і чи буде він придатним для трансплантації після перевезення дроном.

Для цього у спеціальний термобокс кладуть серце свині та еритроцитарну масу, після чого БПЛА підіймають у небо на чотири години. Після приземлення вимірюють температуру всередині боксу, проводять біопсію міокарда, аналіз крові та мікроскопію еритроцитів. Окремо перевіряють рівень вібрації та її вплив на клітини крові.

У межах проєкту команда провела два експерименти за різних погодних умов для гібридного БПЛА: один політ відбувся за -10 °C, інший – за +30 °C. В обох випадках результати були успішними.

"У підсумку ми впевнилися, що такий метод можна використовувати і для транспортування людського серця… Військова техніка стала настільки сучасною, безпечною та керованою, що ми вирішили: дрони – це майбутнє", – підкреслив професор.

Наступні кроки та перспективи

Ідея використання дронів для транспортування органів з’явилася у клініки ще у 2021 році. А вже у березні 2022-го мало відбутися перше перевезення серця завдяки БПЛА – команда отримала "зелене світло" на політ із Житомира до Києва. Проте повномасштабне вторгнення зруйнувало ці плани.

Тепер "Інститут серця" продовжує програму та готується до її запуску, щойно це стане можливим. Клініка залучила інвестора й оплатила гібридний дрон із дальністю польоту 700 км. Крім того, вдалося знайти фінансування для придбання коптерного безпілотника – його специфікації ще обираються.

Утім, інститут не обмежується лише технікою. Тут планують співпрацю з військовими операторами, які після фронту повернуться додому. Їхній унікальний досвід може стати основою для використання дронів у цивільній медицині.

"Після нашої перемоги з фронту повернуться тисячі людей, які навчилися керувати дронами професійно. Всі ці фахівці після війни залишаться без роботи. Їхній потенціал треба буде спрямувати у цивільне життя та використовувати, наприклад, у медицині", – наголосив Борис Тодуров.

Водночас він переконаний: безпілотники можна застосовувати не лише для транспортування органів, а й для інших завдань. Наприклад, доставляти медичну техніку, ліки, розчини, кров чи плазму туди, де інший транспорт не впорається.

"У цивільному житті буває така необхідність. Наприклад, людина пішла на Говерлу і їй стало там зле. Треба доставити ліки чи щось інше – дрон може піднятися в небо і за лічені хвилини буде вже на горі", – наводить приклад гендиректор "Інституту серця".

Інтерес до українських розробок виявляють і за кордоном. Колегам у США, зокрема в Техасі, українці пропонують використовувати дрони для доставки сироватки від укусів змій. Там до найближчої лікарні інколи понад сто кілометрів, і дрон здатен скоротити цей час критично.

Таким чином, українські військові технології можуть знайти застосування у цивільному житті як вдома, так і за кордоном.