Олександр Ткаченко, досвідчений frontend-розробник і активний учасник IT-спільноти, ділиться своїм баченням ключових аспектів продуктивності вебзастосунків.
Ми розпитали досвідченого frontend-розробника Олександра Ткаченка про інноваційні підходи до оптимізації вебзастосунків. Він поділився практичними порадами, які допомагають зробити інтерфейси швидкими, стабільними та енергоефективними, а також розповів, як уникати типових помилок, що сповільнюють роботу сайтів, та які рішення дозволяють досягти максимальної ефективності без зайвого ускладнення коду.
Від складних технічних викликів до внеску в open-source: шлях Олександра Ткаченка в IT-індустрії
Олександр Ткаченко – фахівець із значним досвідом роботи в IT-індустрії, який спеціалізувався на проектах у сфері фінансів, охорони здоров'я та обслуговування корпоративних клієнтів. Наразі українець працює у компанії Playtech, яка здійснює діяльність у 19 країнах. Якісним кроком у кар'єрі Ткаченка була робота в OpenTag, де він вирішував складні технічні завдання.
Паралельно Олександр бере активну участь у розвитку IT-спільноти: пише технічні та наукові статті, виступає на міжнародних IT-конференціях, є суддею та ментором на міжнародних хакатонах, робить свій внесок у open-source проекти. А також є членом низки професійних технічних організацій.
Серед тем доповідей Олександра на міжнародних IT-конференціях – оптимізація веб-додатків та сучасні підходи до фронтенд-розробки. Виступаючи на цих заходах, він прагне не лише передавати знання, а й розвивати професійну спільноту, допомагаючи фахівцям удосконалювати свої навички.
"Моя мотивація тут складається з кількох факторів, – каже Ткаченко. – Насамперед, це можливість для саморозвитку, для зростання моїх професійних навичок та досвіду. Важливо й те, що результати цієї роботи видно не тільки мені самому, а й усьому співтовариству. Це допомога для таких же професіоналів своєї справи, для користувачів - для всіх, хто цікавиться IT".
Ще однією важливою частиною його діяльності є суддівство та менторство у міжнародних хакатонах. Приміром, Олександр був суддею в авторитетних українських хакатонах TechGround Hackathon. Це серія з трьох хакатонів спільно з Luxoft Ukraine, спрямованих на соціальний фокус. Проект підтримують UNICEF, Soloma Cats та Ministry of Veterans Affairs of Ukraine. Також у хакатоні YEPS, який був спрямований на розробку антишахрайських рішень, та багатьох інших міжнародних хакатонах. Беручи участь у подібних заходах, він не лише підтримує розвиток нових талантів, а й сам отримує цінний досвід, що дозволяє краще розуміти тренди індустрії та застосовувати нові підходи у роботі.
Також Ткаченко – справжній ентузіаст open-source. Він щедро ділиться своїми знаннями та розробками з іншими. Одним із таких проектів стала його власна CSS-бібліотека Skeleton Mammoth. Основна ідея цієї бібліотеки – створення легкого та високопродуктивного рішення для skeleton-завантажувачів.
Skeleton Mammoth розроблений так, щоб не перевантажувати проект, забезпечуючи при цьому гнучкість та простоту інтеграції. Ця робота відображає прагнення Ткаченка до оптимізації, мінімізації надмірності коду та підвищення швидкості завантаження веб-додатків.
В OpenTag Олександр отримав можливість взяти участь в оптимізації продуктивності платформи. Це був відповідальний та цікавий етап у його кар'єрі, коли він зміг застосувати свої знання та навички для вирішення складних технічних завдань.
"Для мене це був справжній виклик", – згадує українець. Компанія активно розвивалася, і потрібно було забезпечити, щоб платформа працювала швидко та стабільно за будь-якого навантаження.
Одним з основних завдань, над яким працював Олександр, була міграція з Thrift на gRPC. У розвитку компанії виникла необхідність модернізувати систему комунікації між сервісами. Використовуваний раніше Thrift, хоч і вирішував базові завдання, не відповідав усім вимогам проєкту. Основними причинами переходу на gRPC стала вимога реалізації двосторонніх з'єднань (Bidirectional Streaming), щоб забезпечувати real-time оновлення даних – критично важливу функціональність для сфери, де кожна мілісекунда може вплинути рішення користувачів. А також, необхідно було зменшити розмір переданих даних, і наявність Protocol Buffers істотно скоротило розмір даних, що передаються.
Як зробити frontend-проект швидким та ефективним: поради Олександра Ткаченка
Українець поділився своїм баченням того, як frontend-розробники можуть покращити продуктивність своїх проєктів, досягаючи максимальної продуктивності. Олександр наголошує, що оптимізація – це не разова дія, а безперервний процес, який вимагає системного підходу та регулярного аналізу.
"Часто розробники сприймають оптимізацію як щось другорядне, що можна зробити наприкінці проєкту або лише після того, як з’являються проблеми з продуктивністю. Насправді ж, правильний підхід – це інтеграція оптимізаційних рішень на всіх етапах розробки: від архітектури застосунку до роботи з мережею, кешування та вибору інструментів. Чим раніше закладається стратегія продуктивності, тим ефективніше працюватиме продукт у майбутньому", – пояснює експерт.
Одним із головних аспектів оптимізації є швидкість завантаження сторінки. Чим швидше користувач отримує контент, тим вищі шанси, що він залишиться на сайті.
"Я завжди рекомендую використовувати такі інструменти, як Lighthouse або Chrome DevTools, щоб перевіряти швидкість завантаження та виявляти "вузькі місця". Також оптимізуйте все, що можна: розмір зображень, кількість запитів HTTP, час відповіді сервера. Кожна дрібниця має значення", – ділиться Ткаченко.
Окрім швидкості завантаження, важливу роль відіграє чуйність інтерфейсу. Сьогодні користувачі очікують миттєвого відгуку на свої дії, тому будь-які зависання чи затримки можуть викликати роздратування і створити враження, що програма працює погано.
"Потрібно уважно стежити за продуктивністю JavaScript-код, уникати блокуючих операцій. Якщо ви бачите, що якась операція займає багато часу, подумайте як її можна розбити на дрібніші завдання чи виконати у фоновому режимі", – радить розробник.
Також важливо пам'ятати, що більшість користувачів заходять у вебзастосунки з мобільних пристроїв. Саме тому важливо знижувати навантаження на процесор і пам’ять, щоб застосунок не розряджав батарею надто швидко. Олександр наголошує, що для оптимізації споживання ресурсів необхідно стежити за використанням пам'яті, уникати витоку та оптимізувати роботу з DOM, додаючи, що "чим менше ресурсів споживає ваша програма, тим краще".
Рендеринг контенту також суттєво впливає на продуктивність. Для того, щоб забезпечити швидке та плавне відображення інтерфейсу, важливо правильно керувати завантаженням ресурсів і мінімізувати зайве споживання процесорних потужностей. Один із ключових підходів — оптимізація критичного рендерингового шляху, що передбачає зменшення кількості блокуючих запитів і використання ефективних стратегій кешування.
Експерт рекомендує вивчати сучасні техніки, такі як code-splitting, lazy loading і virtualization, які дозволяють значно пришвидшити відображення сторінки. "Не завантажуйте весь контент одразу, а лише той, який потрібен користувачеві в цей момент. Це допомагає знизити навантаження на систему та покращити користувацький досвід", – радить спеціаліст.
Щоб зменшити кількість повторних обчислень і пришвидшити роботу застосунку, можна використовувати мемоізацію, тобто кешування результатів. Олександр роз'яснює: "Мемоізація допомагає уникнути зайвих обчислень, але слід бути обережним: надмірне збереження даних у пам’яті може спричинити її перевантаження. Завжди аналізуйте, які саме операції варто кешувати". Тому перш ніж застосовувати даний метод оптимізації, переконайтеся, що вона дійсно необхідна, і не призведе до негативних наслідків.
Ще один прихований ворог продуктивності – витоки пам’яті. Вони можуть значно уповільнити роботу застосунку, спричинити зависання, та навіть спровокувати аварійне завершення. "Важливо ретельно контролювати, як використовуються змінні, уникати циклічних посилань та звільняти ресурси, що не використовуються", – застерігає розробник. – "Також необхідно регулярно перевіряти програму на наявність витоків пам'яті за допомогою спеціальних інструментів".
Оптимізація CSS є не менш важливим аспектом продуктивності frontend-додатків. Хоча стилі здаються другорядним елементом, складні селектори та неправильне використання CSS-властивостей можуть уповільнити рендеринг сторінки.
"Багато розробників забувають про те, що CSS також може впливати на продуктивність. Наприклад, глибоко вкладені селектори можуть значно уповільнити обчислення стилів браузером, оскільки йому доводиться аналізувати великий набір елементів перед їх застосуванням. Я раджу використовувати CSS-sprites, мініфікувати CSS-файли та уникати складних селекторів. Це допоможе значно пришвидшити рендеринг сторінки", – зазначає Олександр.
У frontend-розробці нерідко доводиться обирати між різними підходами та методами, і визначити оптимальне рішення для конкретної ситуації буває непросто. Як підкреслює Олександр, універсальних рішень не існує — кожен підхід має свої переваги та обмеження. Тому важливо не лише орієнтуватися на тренди, а й критично оцінювати їхню доцільність у межах конкретного проєкту.
"Завжди ретельно зважуйте всі "за" і "проти" перед ухваленням технічного рішення. Аналізуйте, як воно вплине на продуктивність, масштабованість та підтримку коду. Не бійтеся ставити запитання колегам, шукати інформацію в інтернеті, спиратися на досвід інших розробників. Найкраще рішення — це те, яке відповідає реальним потребам вашого проєкту", — радить експерт.
Розмірковуючи про майбутнє індустрії, Олександр вважає, що попри на стрімкі технологічні зміни, фундаментальні речі залишаться незмінними: "Нові тренди з'являтимуться і зникатимуть, проте ключові принципи та людські якості, такі як професіоналізм, відповідальність та прагнення до розвитку, завжди будуть затребуваними. Що ж до мене особисто, то я абсолютно впевнений: буду й надалі працювати над цікавими проєктами, відкривати для себе нові горизонти та робити свій внесок у розвиток спільноти".
Автор: Тетяна Селіхова