У 90-х бренд Commodore остаточно втратив популярність — колись успішна компанія розпалася через управлінські помилки. Назву багато разів перепродавали, і її почали використовувати для неякісних товарів — від дивних плеєрів до шредерів
Справжнє відродження бренду почалося тільки зараз. Відомий YouTube-блогер і фанат ретро-техніки Крістіан “Perifractic” Сімпсон придбав права на Commodore за “низьку семизначну суму” і став новим CEO. Його мета — не просто заробити на ностальгії, а створити навколо бренду активну спільноту. Про це пише Wired.
Сімпсон не є власником оригінальної компанії Commodore, яка зникла ще в 90-х. Сучасний Commodore має лише частину прав на торгову марку, тоді як важливі елементи, як-от ПЗ для C64 та Amiga, належать іншим компаніям: Cloanto, Amiga Corporation та Hyperion Entertainment (яка контролює AmigaOS). Протягом останніх 30 років більшість розробок для Commodore створювала спільнота, а не сам бренд. Сімпсон планує об’єднати ці напрацювання під одним ім’ям.
Перший новий продукт — Commodore 64 Ultimate — уже зібрав понад $1,5 млн прибутку з більш ніж 4000 проданих пристроїв. Він пропонується у трьох версіях:
- BASIC Beige ($300) — класичний вигляд із сучасним "залізом";
- Starlight Edition ($350) — з LED-підсвіткою;
- Founders Edition ($500) — з позолоченим корпусом.
Усередині — FPGA, а не класичне залізо чи емульовані китайські чіпи. Пристрій підтримує оригінальні аксесуари Commodore та має HDMI-вихід.
Commodore не має власної бібліотеки ігор — на відміну від Atari чи Nintendo. І хоча С64 має культовий статус, в його ігровому каталозі немає франшиз рівня Super Mario, Sonic чи Pac-Man, які можуть принести стабільний прибуток.
Сімпсон бачить у бренді не просто комп’ютер, а альтернативу сучасній перенасиченості цифровим світом. Він позиціонує Commodore як інструмент для "цифрового детоксу" — щось на межі філософії мінімалізму та технологічної романтики 80-х.
До речі, ринок ретро-геймінгу оцінюється приблизно в $2,5 млрд на рік, але інтерес до таких проєктів часто нетривалий. Raspberry Pi пропонує схожі можливості за значно меншу ціну, а естетика 80-х не всім здається привабливою у 2025-му.
Але справжнім викликом стане створення цілісної екосистеми, яка не просто копіює минуле, а створює щось нове — зі збереженням духу Commodore. В іншому випадку бренд може знову скотитися в безглузде ліцензування логотипу на невдалі продукти.
Попри всі ризики, вперше за багато років Commodore очолює не корпорація, а людина, яка щиро любить бренд. Якщо це не гарантія успіху, то хоча б шанс на гідне відродження.