Технологія блокчейн: великі можливості, але не панацея

Останнім часом такі терміни як «блокчейн» та «блокчейн-технології» можна почути не лише у вузькопрофесійних колах, а й у загальних дискусіях з різних питань. Проте не завжди їхнє застосування вірне чи гарантує ухвалення грамотних рішень. Розглянемо ці питання детальніше.

Що таке блокчейн?

Блокчейн означає «ланцюжок блоків». Блоки містять у собі записи (наприклад, фінансових транзакцій чи іншої інформації). А ланцюжок забезпечує те, що всі вони послідовно пов’язані один з одним. Щобільше, кожен блок містить хеш попереднього блоку (й ця інформація є публічною). Тобто не можна внести довільні зміни, щоб це не стало відомо іншим учасникам мережі.

Винайшов блокчейн творець Біткоїна легендарний Сатоші Накамото (його справжнє ім’я невідоме). Він прагнув створити електронні гроші, які можна буде відправляти та отримувати, не покладаючись на посередників. А розподілений реєстр як раз і дозволяє зберігати копії всіх транзакцій на комп’ютерах усіх користувачів, що й забезпечує взаємний контроль. Розберемося з цим з різних сторін.

Як працює блокчейн?

Отже, блокчейн забезпечує послідовність певних записів, що можуть бути легко перевірені. Ми вже згадували про хешування. Хеш слугує унікальним ідентифікатором інформації у блоці. Якщо щось змінити, хеш теж зміниться. Тому будь-які маніпуляції (наприклад, спроби витратити одні й ті самі гроші двічі) також можна легко викрити.

Одна з ідей Сатоші Накамото також полягала у тому, щоб забезпечити максимальну децентралізацію. Замість того, щоб зберігати інформацію на одному сервері (а, отже, наражатися на ризики), вона зберігається на багатьох комп'ютерах по всьому світу. Їх називають нодами або вузлами. Всі вони мають копію блокчейну, і повні ноди можуть перевірити, чи всі дані залишаються незмінними.

Отже, всі транзакції відображаються у блоках. А хто ж їх додає? Це робота майнерів – учасників мережі, які використовують своє обладнання для пошуку необхідного хешу. Раніше майнити можна було вдома або в гаражі, й для цього було достатньо звичайного комп’ютера чи відеокарти. Наразі хешрейт мережі Біткоїна настільки зріс, що майнери використовують спеціальні ASICs – потужні прилади, розроблені спеціально для цієї цілі.

Ще досить часто можна почути, що майнери «розв’язують складні математичні завдання». Це не дуже вдале формулювання, що вводить в оману, особливо новачків. Річ у тім, що майнери не розв’язують складні творчі завдання (на зразок олімпіадних задач чи теореми Ферма), а радше перебирають усі можливі варіанти. Для аналогії уявіть собі гральні кубики. Припустимо, що для видобутку блоку необхідно, щоб випали шістки одночасно на всіх кубиках. А перевага більш потужного обладнання полягає у тому, що у вас є більше спроб. Тож час від часу бувають випадки, коли соло-майнери (тобто майнери-одинаки, які не входять до великих пулів) видобувають блоки, попри вкрай низьку ймовірність настання такої події.

Застосування блокчейну

Криптовалюти: головне застосування блокчейну

Найвідомішим і найпоширенішим застосуванням блокчейну є криптовалюти: біткоїн, Ethereum, Solana тощо. Завдяки блокчейну транзакції з криптовалютами є безпечними та прозорими. Кожна транзакція записується в блокчейні, і її неможливо підробити або змінити.

Смарт-контракти: автоматизовані угоди

Окрім криптовалют, блокчейн використовується для створення смарт-контрактів. Смарт-контракт – це програма, яка виконує визначені операції автоматично, але тільки якщо виконані певні умови. Наприклад, уявіть, що ви купуєте квартиру за допомогою смарт-контракту. Контракт автоматично перекаже гроші продавцю, як тільки ви отримаєте право власності на квартиру. Все це відбувається без участі посередників, що робить процес більш зручним і надійним.

Інші сфери застосування

Блокчейн має величезний потенціал у багатьох інших галузях. Ось кілька основних сфер застосувань.

Фінансові технології. Блокчейн може використовуватися для переказу грошей між країнами без банків, особливо для швидких та дешевих міжнародних платежів.

Логістика. Завдяки блокчейну можна відстежувати кожен етап постачання товарів, починаючи з виробництва і закінчуючи доставленням до кінцевого споживача. Це підвищує прозорість і зменшує ризики шахрайства.

Охорона здоров'я. Блокчейн дозволяє зберігати медичні дані пацієнтів у безпечному і захищеному вигляді, що допомагає лікарям вчасно отримати доступ до інформації без ризику витоку даних.

Голосування. У деяких країнах вже експериментують з використанням блокчейну для проведення виборів, щоб зробити голосування більш прозорим.

Тож блокчейн вже змінює багато сфер нашого життя, й цей тренд може посилитися ще більше.

Переваги блокчейну

Популярність блокчейну можна пояснити цілою низкою позитивних аспектів, які складно досягти іншими засобами.

Безпека. Одна з головних причин використання блокчейну — це його безпека. Завдяки децентралізованій природі й використанню криптографії, дані в блокчейні захищені від підробок і злому. Всі транзакції шифруються і зберігаються на багатьох вузлах мережі, що практично виключає можливість їх зміни зловмисниками. Такий підхід робить блокчейн одним із найбезпечніших способів зберігання і передачі даних.

Прозорість. Всі транзакції, записані в блокчейні, доступні для перегляду кожному учаснику мережі. Це забезпечує високий рівень прозорості та довіри між учасниками. Завдяки цьому користувачі можуть самостійно перевірити всі операції, що підвищує рівень відповідальності та знижує ризик шахрайства. Прозорість блокчейну особливо корисна в таких сферах, як благодійність або державне управління, де важлива публічна звітність.

Незмінність даних. Як тільки інформація записана в блокчейні, її не можна змінити або видалити. Це робить блокчейн ідеальним для зберігання важливих даних, таких як фінансові записи, договори, та інші юридичні документи. Незмінність даних забезпечує надійний захист від маніпуляцій, що особливо важливо в критичних галузях, таких як медицина або право. Така стабільність дозволяє створювати довготривалі й захищені бази даних, які можуть використовуватися роками.

Децентралізація. Відсутність єдиного центру контролю робить блокчейн стійким до цензури та втручання з боку урядів або корпорацій. Кожен учасник мережі має однаковий доступ до даних і можливість брати участь у процесах перевірки транзакцій. Це зменшує ризик монополізації влади й підвищує стійкість мережі до зовнішніх атак. Децентралізація також сприяє розвитку нових економічних моделей, де учасники можуть взаємодіяти напряму, без посередників.

Без рожевих окулярів

Попри очевидні переваги блокчейн-технологій, не слід вважати їх панацеєю від усіх проблем. Наприклад, сумнозвісний крипто-проєкт Terra LUNA мав власний блокчейн, але це не врятувало його від повного колапсу зі збитками для інвесторів та власників монет у $45 млрд. Надзвичайно висока дохідність (майже 20% річних) через Anchor Protocol, а також маніпуляції з пропозицією LUNA й подальша закономірна втрата прив’язки стейблкоїна UST до долара США надовго підірвали довіру до алгоритмічних стейблкоїнів.

У багатьох випадках блокчейн – це просто інструмент, а фактична реалізація тієї чи іншої ініціативи залежатиме від конкретної команди. Навіть якщо ми порівняємо, напевно, головні блокчейн-тренди у фінансовій сфері (Біткоїн та цифрові валюти центробанків (CBDC)), то вони принципово відрізняються. Біткоїн забезпечує максимальну децентралізацію та (за умов дотримання певних правил) досить високого рівня приватності. Натомість CBDC передбачає максимальний централізований контроль над випуском та обігом коштів, а також фактичну відсутність будь-якої приватності.

Досить часто можна почути, що перехід на блокчейн-технології може розв’язати чимало соціальних проблем. Хоча блокчейн насправді може бути корисним, не слід вважати, що він автоматично призведе до бажаних результатів. Розглянемо приклад організації виборів через блокчейн.

Щоб отримати насправді об’єктивні результати, потрібно контролювати й усунути цілу низку додаткових ризиків. Вони включають надійну ідентифікацію виборців; запобігання компрометації пристроїв, які вони використовують (наприклад, смартфонів); коректну реалізацію смарт-контрактів; попередження фішингу та інших спроб шахрайства; виклики на етапах збору й передачі даних тощо. Якщо хоча б на якомусь з цих етапів виникнуть проблеми, то, попри застосування блокчейн-технологій, об’єктивних результатів досягти вже не вдасться.

Резюме

Блокчейн – один із головних трендів останніх років, і його роль і значення, напевно, лише посилюватимуться. Як фінансові операції, так і різні соціально-економічні проєкти все більше мігрують на блокчейн. Проте блокчейн сам по собі автоматично не розв’язує всіх проблем. Існують різні блокчейни, й різні команди чи розробники можуть використовувати розподілений реєстр для власних цілей. Тож об’єктивна оцінка ризиків та наявних альтернатив вкрай потрібна для найбільш ефективного застосування блокчейн-технологій.