Пропонуємо вашій увазі колонку Наталії Владимирової, СЕО PatentBot, керуючої партнерки PRIMA VERITAS та патентної повіреної України

Не секрет, що співзасновник monobank Олег Гороховський зробив публічну заяву про те, що є певна група шахраїв, які використовуючи торговельну марку monobank намагаються ввести в оману споживачів і незаконно отримати прибуток. Заразом пан Гороховський підкреслив, що є ряд компаній, які використовують слово «mono» і які не мають жодного відношення до мобільного банку.

Як патентний повіреній мені стало цікаво, а чи може взагалі йти мова про таксі, морозиво та піцу, коли є таке поняття як «міжнародна класифікація товарів і послуг»? Поясню читачеві: річ у тому, що коли у компанії є певна назва, її необхідно офіційно зареєструвати як торговельну марку, аби мати право повною мірою розпоряджатися цією назвою: використовувати її, забороняти використання та дозволяти використання за ліцензією або за франшизою. Без свідоцтва (яке до речі діє на певній території) на торговельну марку у власника компанії прав немає.

Цікавий факт для підприємців полягає в тому, що торговельна марка має бути зареєстрована відносно певного переліку товарів та/або послуг і охороняється вона відповідно до цього переліку. Цей перелік класифікований (трошки нагадує систему КВЕД) і налічує 45 класів: 34 класи товарів і 11 класів послуг і одні й ті ж самі назви можуть бути зареєстровані як ТМ у різних класах за різними власниками. Це означає, що от є модель машини VOGUE, є журнал VOGUE і є цигарки VOGUE. Усі вони існують на одному ринку і не заважають одне одному, тому що кожна компанія функціонує у своєму класі.

У дописі Олег Гороховський згадав про бренд monobank, при цьому згадав і про інші компанії: «Одночасно повідомляю, що monopizza, monoтакси, морозиво Моно і навіть цей ресторан в Тайланді також не мають до нас ніякого відношення. Їх усіх об’єднує лиш те, що не вистачає розуму придумати щось варте уваги та вони крадуть чужі креативи». Доволі гучне звинувачення, не знаходите? Чи має право пан Гороховський заявляти про крадіжку? Розберімося в цьому детальніше.

По-перше, вже згадані класи МКТП. Торговельна марка mono зареєстрована в Україні для переліку 9 (мобільні додатки, комп’ютерні програми), 35 (бази даних, маркетингові дослідження, послуги реклами, рітейл), 36 (усі фінансові операції, операції з нерухомістю) та 42-му (розробка мобільних додатків та програмного забезпечення, SaaS) класах. Як бачимо, а ні морозива, а ні послуг таксі, а ні ресторанних послуг тут немає.

При цьому, проаналізувавши базу даних Укрпатенту, ми знайдемо й більш ранні реєстрації торговельних марок з використанням слова «mono», як, наприклад, MONO CAFÉ для солодощів та послуг ресторанів, кафе, від 2014 року (свідоцтво діє від дати подання заявки) або MONO PROFESSIONAL від 2015 року для косметичних засобів.

Що стосується monopizza, то це зареєстрована торговельна марка для 30 (готові страви, солодощі), 35 (роздрібний продаж) та 43 (ресторанні послуги). Як бачите, один з класів (35) навіть збігається з реєстрацією mono, але дозволю зауважити, що заявка піцерії була подана на один місяць раніше, аніж заявка банку. Тобто звинувачення у крадіжці навіть юридично – безпідставні. По суті, піца виявилася спритнішою 🙂 Окрім звинувачення у крадіжці назви пан Гороховський також звинуватив піцерію у крадіжці шрифту. А шрифт своєю чергою може бути захищений авторським правом (чи захищений саме шрифт монобанку невідомо, але припустимо, що так). Але якщо уважно придивитись до порівнюваних шрифтів, то ви побачите, що вони різні. Схожі – так, але різні (по літерах m та n це особливо помітно).

Далі моє розслідування завело мене до цікавого факту: компанія «Фінтех Бенд» (співвласник бренду monobank) подала на реєстрацію торговельну марку mono pay, в тому числі звичайно у своєму профільному 36 класі, та річ у тому, що вона схожа до ступеня змішування (на мою скромну експертну думку) з раніше зареєстрованою в Україні торговельною маркою MonoPay на компанію «Адеміо». Я допускаю, що звичайно це збіг і що для monobank суббренд mono pay – дуже логічний напрямок, але все ж, якщо вже когось звинувачувати, то, мабуть, що треба бути обережними й щодо порушення прав третіх осіб. На цьому етапі в заявку монобанку можна подати заперечення щодо невідповідності надання правової охорони знаку, це передбачає офіційний платіж у 2000 гривень та подання документів від зацікавлених осіб (наприклад від ТОВ «Адеміо» або їх представників).

Давайте тепер до солоденького. «Моно пломбір» та Монобанк? Чи є підстави тут говорити про крадіжку? Рік тому Пісчанським Вадимом Івановичем (власником бренду «Ласунка») було подано дві заявки на ТМ – МОНО ПЛОМБІР та MONO ПЛОМБІР. Першу власник чомусь вирішив не оплачувати та не продовжувати діловодство, залишивши в роботі лише другу заявку, яка на разі перебуває на стадії експертизи та по ній ще немає остаточного рішення.

Та в мене є припущення (виключно виходячи з досвіду реєстрації 6500 торговельних марок за 13 років діяльності), що Укрпатент відмовить в реєстрації на підставі того, що позначення не має розрізняльної здатності, а саме складається лише з даних, що є описовими, адже виходячи із тлумачення слова «моно» це Перша частина складних слів, що відповідає слову одно, напр.: монодрама, монокристал, монохроматичний (Словник української мови в 11 томах). Тому позначення буде складатися лише зі слів «Один пломбір», що вказує на товар, для якого запитується правова охорона. Але це не дуже стосується нашої з вами теми, так просто роздуми на тему правильних і не правильних реєстрацій торговельних марок. А якщо повернутися до суті питання, то у монобанку немає реєстрації в 30 класі, а отже пред’являти претензії щодо використання слова mono немає законних підстав.

Коли немає законних прав на торговельну марку, часто можна залучити законодавство з недобросовісної конкуренції, яке передбачає, що копіювання зовнішнього вигляду та введення споживачів в оману є порушенням закону і тягне за собою доволі великі штрафи. Але в такому випадку а) немає конкуренції, адже морозиво і банківські послуги – все ж таки різні сфери та б) немає копіювання зовнішнього вигляду.

Виходячи з викладеного можна зробити висновок, що звинувачувати у крадіжці та порушенні прав можна лише дійсно тих шахраїв, які вводять в оману споживачів, використовуючи логотипи та торговельні марки компанії «Фінтех бенд», а монополізувати слово «mono» не мона. Та я допускаю, що певні компанії дійсно паразитують на доброму імені monobank, та поки що в Україні паразитичний маркетинг не є порушенням законодавства.